Редакція Нікополь.Сіті продовжує висвітлювати засідання робочої групи з питань дерусифікації топоніміки в нашому місті. Тим самим ми залучаємо нікопольців до ознайомлення з історичними фактами виникнення назв вулиць Нікополя та обґрунтуваннями доцільності їх перейменування.
Дерусифікація Нікополя - історичний процес, який має бути публічним.
Вшосте члени робочої групи з питань дерусифікації назв об’єктів топоніміки у Нікополі зустрілися на засіданні. Предметом продовження дискусій стали назви 15 вулиць, які потребували додаткових обґрунтувань для визначення підстав щодо їх перейменування. Запеклі колективні обговорення точилися довкола багатьох назв вулиць, проте ми виокремили дві, які на думку редакції мають найбільший суспільний інтерес. Це вулиці, названі на честь Віктора Усова та Юрія Гагаріна.
Далі друкуємо стенографію засідання, на якому вирішувалася доля назви відомої в місті вулиці Усова, а також додаємо інформаційну довідку складену членом робочої групи, заступником директора з наукової роботи Нікопольського краєзнавчого музею, кандидатом історичних наук Мирославом Жуковським щодо увічнення пам’яті Віктора Усова.
Особистої справи лейтенанта Усова ніде немає
- Наступна вулиця – Віктора Усова. Історична довідка буде?, - звернулася до Мирослава Жуковського голова робочої групи, заступник міського голови Ірина Харченко.
- Шановне товариство. Я підняв весь свій архів по питанням Віктора Усова, з якими я стикнувся 40 років тому. Так от, через кожні 5 років завжди якісь нові дані були, - висловився Жуковський.
Далі Мирослав Петрович зачитав стислу інформаційну довідку. За словами історика, про особу самого Усова документів він не знайшов.
Додаємо довідку до матеріалу для ознайомлення. Якщо читаєте зі смартфону, для зручності оберіть книжкову орієнтацію.
Після зачитування Мирославом Петровичем вище опублікованої довідки, до нього звернувся член робочої групи, журналіст Едуард Фатєєв: «А ви 9 хвилин виступали навіщо?».
- Я давав історичну довідку, - зазначив Жуковський.
- А він (Усов – авт) був членом компартії?, - запитав член робочої групи, депутат від партії «За Майбутнє» Сергій Коблюк.
- Ні. Особистої справи лейтенанта Усова ніде немає, - відповів історик.
- Доноси писав? – вдруге питає Сергій Коблюк.
- Ви розумієте, його особова справа з усіма цими грифами, вона недоступна. Це по-перше. Але займана посада говорила про те, що він (Усов - авт.) був в тій системі розвідувальних органів державної безпеки СРСР, які на той час існували, - прокоментував Мирослав Жуковський.
- Я коротку ремарку, - узяв слово член робочої групи, депутат від партії «Громадська сила» Юрій Мацко. – Прикордонна служба на той момент підпорядковувалась НКВС. Всі були працівниками НКВС.
- Всі, - додала Ірина Харченко.
- І що з цим робить?, - запитала член робочої групи, кандидат філософських наук Антоніна Косих.
- Є пропозиція перейменувати, і є залишите без перейменування, – оголосила голова робочої групи.
- Зачекайте будь-ласка. Це велика вулиця, маємо обговорити, - додав член робочої групи, громадський діяч Дмитро Осика.
- Це нам громада ще скаже. Ото буде найсправедливіше, - додала Антоніна Косих.
- Ім’я Усова укорінилося в Нікополі. Давайте не чіпати, - висловив думку журналіст Едуард Фатєєв.
- У нас є дві пропозиції, ставлю на голосування, - резюмувала Ірина Харченко.
Слово узяла громадська діячка Тетяна Біла: «Я згодна з тим, що ім’я Віктора Усова укорінилося у нашому місті. Я згодна з тим, що якщо ми зараз приберемо його з топоніміки міста, буде обурення місцевого населення. Але, слухаючи інформаційну довідку від Мирослава Жуковського - загинуло 26 чоловік, а до десятка об’єктів названо іменем саме Усова. Це складова того зомбування на тему радянщини. Мені важко це говорити, тому що я виросла на вулиці Віктора Усова. Але я все таки за перейменування».
- По-перше, це людина. Так, він був НКВС, усі прикордонники були НКВС. Всі. Він загинув у боротьбі з фашизмом. Він нікополець. Чому він один? Бо він був начальником застави. Він як символ цих людей, що там загинули, - висловилася член робочої групи Тетяна Жовніна.
- Символ слави радянської зброї, - додала Тетяна Біла.
- Можна репліку?, - перепитав Юрій Мацко. - Хто не пам’ятає минулого, не може построїти майбутнє.
- Доповнюючи Тетяну Григорівну і Юрія Юрійовича скажу, що так, це був нікополець, який охороняв кордони одного окупанта і загинув в бою з іншим окупантом. Два окупанта були в Україні і два ворога. І моя думка – НКВСнику не місце на вулицях нашого українського міста, - прокоментував Дмитро Осика.
Ірина Харченко винесла пропозицію перейменувати вулицю Віктора Усова, яку підтримало 5 членів робочої групи. Проти перейменування проголосували 15 осіб.
- Це символ Героїзму нашої держави. Все, - прокоментувала після процедури голосування Тетяна Жовніна.
- Ми народилися в радянській державі, так тепер що...тепер що...і державу так?, - додає Антоніна Косих. – У нас тоді зовсім чистий лист лишається…
- Перепрошую, Антоніно Іванівно, ви, будучи науковцем, вважаєте що у нас «чистий лист» і… українців…?, - перепитала Тетяна Біла.
- Ні, я не вважаю. Ми зараз посіємо, але ще подивимося, що ми сіять будемо, - відповіла Антоніна Косих.
- Антоніна Іванівна висловила думку, що у нас немає українців якими можна назвати вулиці, - поділилася вголос думками Тетяна Біла.
- Ой не робіть… Я бачу ви фахівець моделі робить, - апелювала до Тетяни Білої Антоніна Косих.
- Ви знаєте, після таких обговорень, у мене складається враження, що я повинен потім прийняти на себе всю «увагу» мешканців міста Нікополя, які будуть незадоволені прийнятими тими чи іншими рішеннями, - висловився нікопольський історик Мирослав Жуковський.
- Якщо ми тут проголосували за перейменування, це не значить що вулиця буде перейменована. Тому що у нас будуть проходити громадські обговорення. Якщо мешканці будуть проти, щоб ми з вами тут «не наголосували» - вулиця не буде перейменована, - резюмувала Ірина Харченко.
До протоколів внесли уточнення
Раніше ми писали про те, що членами робочої групи Мирославом Жуковським та Костянтином Баганецьким були виявлені незбіги із результатами голосування у протоколах засідань робочої групи № 3 і № 4. Так, за даними у протоколі № 3, вулицю Макаренка начебто мали залишити, а у вулицю Марганецьку у протколі № 4 - дерусифікувати.
Наразі документи містять уточнені дані з приводу результатів голосування за перейменування цих вулиць. Відтак, Марганецька залишається з назвою що існує, а вулиця Макаренка підпадає під дерусифікацію.
Щодо протоколу № 3, в якому внесена пропозиція замалювати зірки на пам’ятнику-літаку біля ЦУМу і, за яку Мирослав Жуковський та Костянтин Баганецький не голосували, (про що також зазначили у своїх заявах) присутнім повідомили, що пропозиція внесена до протоколу як обговорення.
Слідкуйте за нашими матеріалами на тему дерусифікації у Нікополі.
