Четверте засідання робочої групи з питань дерусифікації топонімів у Нікополі відбулося цього робочого тижня.
Члени робочої групи продовжили визначати назви вулиць із загального переліку, які підлягатимуть дерусифікації. Це ті назви, які несуть в собі ідеологію радянського минулого та маркери російської імперії, і, названі на честь російських діячів: політиків, поетів, членів компартії, військових. Також, дерусифікації підлягатимуть назви вулиць які мають географічне відношення до країни-агресора. Нагадаємо, що до складу групи увійшли представники місцевої влади, депутати, громадські діячі, співробітники Нікопольського краєзнавчого музею.
Журналісти Сіті вчергове завітали на засідання, яке традиційно відбулося у конференц-залі НМР. Ми хочемо зробити процес дерусифікації у Нікополі прозорим, тому продовжуємо ознайомлювати читачів із тим, як члени робочої групи визначають перелік вулиць, назви яких, ймовірно, будуть дерусифіковані. Друкуємо пряму мову.
Без вулиці Мічуріна, бо є своє
Засідання в цей раз проводила керуюча справами виконкому Наталя Горболіс.
- Вулиця Мічуріна, - оголосила Наталя Горболіс.
- Залишити, - надала пропозицію депутатка від «Слуги народу» Аліна Долідзе.
- А що вам Мічурін поганого зробив? – поставив присутнім запитання депутат від партії «Громадська сила» Юрій Мацко.
- Залишити! - наголошує Аліна Долідзе.
-…селекціонер, - продовжує Юрій Мацко.
Слово для обґрунтування узяв Костянтин Баганецький, член ГО «Ветерани боротьби за незалежність України міста Нікополя»: «У нас є прекрасна династія селекціонерів Симиренків, в різних поколіннях. Це такі славетні люди про яких ніхто не знає. Ми їмо яблука – симиренки. Це люди, на українську справу давали багато грошей. Вони працювали на утвердження незалежності, майбутнього. Навіщо нам Мічурін? У нас є Симиренки».
- Мічурін асоціюється у нас і підлягає дерусифікації?, - поставила виступаючому питання Наталя Горболіс.
- Мічурін – це слава Росії. Ми позбавляємось слави Росії і утверджуємо славу України, - резюмував Костянтин Баганецький.
16 членів робочої групи із 23 присутніх проголосували за перейменування вулиці, названої на честь російського біолога і селекціонера Івана Мічуріна. 5 проголосували проти, 2 особи утримались.
Костянтин Баганецький: "Навіщо нам Мічурін? У нас є Симиренки".
Без вулиці Некрасова, бо вона має історичну назву
Пропозицію перейменувати вулицю названу на честь російського поета і письменника Миколи Некрасова надала голова НМО ВОУ «Яворина» Тетяна Біла. Пропозицію залишити висунули Аліна Долідзе та Юрій Мацко.
- Що Некрасов вам поганого зробив?, - питає Юрій Мацко.
- Це слава Росії, - прокоментував Костянтин Баганецький.
- У вас все слава Росії…,- додав на адресу Баганецького начальник управління правової політики НМР Дмитро Вінтоняк.
- Слухайте, ви хочете Росію? Так будь ласка…! Ми що, вас тримаємо, чи що?, - запитала Тетяна Біла у Дмитра Вінтоняка.
Нікопольський історик Мирослав Жуковський прокоментував, що у обласному державному архіві знайшов рішення Нікопольського виконкому про те, що вулиця Рєпіна в Нікополі була перейменована на Некрасова.
Члени робочої групи прийняли рішення про перейменування вулиці Некрасова.
Вулиця на честь Почесного громадянина Нікополя, який прожив у Москві
Цікавим моментом про «залишити» чи «дерусифікувати» стало обговорення назви вулиці на честь Павла Тарана. Більшість не мала уявлення про те, ким є Павло Таран. Проте, пропозицію перейменувати висунув голова ГО «Ветерани боротьби за незалежність України міста Нікополя» Іван Олійник.
- А яка підстава?, - уточнила Наталя Горболіс.
- Народився тут, все життя після війни прожив у Москві. І там похований відповідно, - прокоментував Іван Олійник.
- Це є почесний громадянин міста?, - перепитав хтось із членів робочої групи
- Почесний громадянин, так, – уточнив нікопольський історик Мирослав Жуковський.
- Так залишайте його, - говорить Аліна Долідзе.
- Чому ми перейменовуємо? - питає Юрій Мацко.
- Жив в Москві, - коментує Наталя Горболіс.
- Ну й що?, - знову питає Юрій Мацко.
-…і помер там,- продовжує Наталя Горболіс.
- І працював на радянську…., - додає Тетяна Біла.
- Ми всі на союз працювали, - промовила депутатка Олена Івріна.
- І маємо тепер війну…, - озвалася Тетяна Біла.
Наталя Горболіс запропонувала голосувати, але Дмитро Осика перепросив, щоб Мирослав Жуковський надав довідку про те, ким був Павло Таран.
«Павло Таран уродженець села Шолохово, Нікопольського району., - розпочав Мирослав Жуковський. - Народився у 1916 році. Коли були голодні часи, вони перебралися у Нікополь. Тут він пішов в ФЗУ і на Трубний завод. Ходив до аероклубу. Потім пішов навчатися в авіаційне училище. По завершенню у 1939 році він уже бомбив Фінляндію. Далі. У 1941 році він, кадровий військовий Червоної армії, провоював усю війну в авіації дальньої дії. Зробив 368 бойових вильотів. За небезпечні вильоти був двічі нагороджений званням Героя Радянського союзу. В 1945 році їх полк перейшов на реактивну авіацію.
Чи воював він у Кореї чи не воював - дані засекречені. Він залишився командиром дивізії стратегічної авіаціїз ядерною зброєю до тих пір, поки міг літати. Потім його відправили групу науково-дослідницьких інститутів по авіаційної промисловості і він приїжджав сюди (у Нікополь – авт). Але були обставини, про які я не буду говорити, чому йому не давали тут… Ну скажем так - не вітали його дуже тут…Це пов’язано з його родичами. Але в 90-х роках горком партії на чолі з товаришем Багрієм зробили все, коли він став депутатом, щоб хоч іще одного героя радянського союзу зробити Почесним громадянином міста Нікополя. І це рішення було пробито тут, вже у незалежній Україні. Хоча були люди і депутати, які не підтримували цього рішення. Людина прожила все своє життя в Москві, в номенклатурі ЦК Міноборони СРСР, і там він закінчив свій життєвий шлях», - прокоментував нікопольський історик.
Мирослав Жуковський в центрі.
Слово узяла Тетяна Біла: «Я от слухала…бомбив міста Фінляндії… Знак «дорівнює» з тим, що зараз відбувається з Харковом, Маріуполем, Попасною. Вважаю що одного такого факту з життя цієї людини достатньо для того, щоби прибрати його ім’я з наших вулиць і потім підняти питання на рівні міста про те, щоб прибрати його зі списку почесних громадян Нікополя», - зазначила громадська діячка.
Юрій Мацко звернувся до присутніх: «У мене питання. Якщо зараз керівництво країни прийме рішення відвойовувати Придністров’я - ми теж будемо окупантами?».
- До чого тут Придністров’є ?, - запитав Іван Олійник.
- Так, ми будемо окупантами, якщо ми підемо на Придністров’є, - говорить Тетяна Біла.
- Так…але ж розглядається таке рішення, - звертається до Тетяни Білої Юрій Мацко.
- Не розглядається, - додав репліку Мирослав Жуковський.
- Розглядається, - повторив Юрій Мацко.
- Не розглядається по одній простій причині: ми не в Генштабі працюємо, - резюмував Мирослав Жуковський.
- Добре, добре..., - завершив Юрій Мацко.
Світло на ситуацію з наданням Павлу Тарану звання Почесного громадянина Нікополя пролив й Іван Олійник: «Я тоді як раз був депутатом, коли приймалося рішення. Микола Петрович (Авер’янов, - авт), голова ветеранів…прийшли….представляли. Я був проти, аргументи виставляв. Ще люди були проти. Але Микола Петрович каже: «Так ми вже його повідомили. Сказали, що він Почесний громадянин міста Нікополя». Всі такі: «Ну як? Ми ж вас просили …». Таким чином, обманом, прийняли рішення».
Наталя Горболіс поставила вулицю Павла Тарана на перейменування. 11 підтримало рішення.
Без Павлодарської. І Казахстан тут ні до чого
- Вулиця Павлодарська, - Наталя Горболіс продовжує оголошувати назви вулиць із переліку.
- Залишаємо, - говорить Аліна Долідзе.
- Син Катерини другої…, - ділиться вголос Костянтин Баганецький.
- Та ні, - додав Мирослав Жуковський
- Павлодар - це Казахстан, - додав депутат від партії «За Майбутнє» Сергій Коблюк.
Наталя Горболіс винесла назву вулиці на голосування. Костянтин Баганецький попросив слово: «Як і кожний імператор Росії, Павло I був теж колонізатором, як і його мама Катерина II. Павлоград і Павлодар названі на честь Павла, сина Катерини II, яка зруйнувала Січ. Навіщо нам «царственные» особи Росії?».
Наталя Горболіс винесла питання про перейменування вулиці на голосування.
Вперше на робоче засідання потрапила депутатка від депутатської групи «За Україну! За Дніпропетровщину!» Олена Івріна. Вона попросила слово у головуючої: «Мені здається, якась гротескна ситуація. Ми не розуміємо про що ми говоримо, ми не розуміємо звідки походить. Чи то Катерина, чи то Павло імператор…Давайте, щось схоже на Росію – перейменовуємо, не схоже, - давайте хоча б розбиратися».
Олена Івріна справа.
- Так ми так і працюємо, - звернувся депутат від «Європейської солідарності» Анатолій Доброродній до Олени Івріної.
- Так це не правильно ми працюємо…Це не вірно!, - зазначила Олена Івріна.
- Ми запитуємо інформаційну довідку, - додав Дмитро Осика.
- Це не вірно, - продовжує Олена Івріна.
- Ви перший раз прийшли на комісію, - Анатолій Доброродній продовжив діалог з Оленою Івріною.
- Не важливо який я раз прийшла, - озвалася депутатка.
- Так ми так і працюємо, - резюмував Анатолій Доброродній.
- Ото й і погано, - говорить Олена Івріна.
- Все, що російське ми прибираємо, - завершив діалог депутат від «ЄС».
За рішенням більшості членів робочої групи вулиця Павлодарська підлягатиме перейменуванню.
Наразі робоча група відпрацювала майже весь перелік який складається з 421 вулиць і визначила понад 200 назв, які в подальшому, мождиво, підлягатимуть дерусифікації. Адже перш ніж Нікопольська міська рада затвердить рішення про перейменування, мають відбутися громадські обговорення.
