Відбудова України. Про роль профтехосвіти в повоєнному відновленні держави
За даними Київської школи економіки за рік повномасштабної війни росія завдала Україні збитків майже на 144 мільярди доларів. Зокрема, зруйновано майже 158 тисяч житлових будинків – приватних, багатоквартирних та гуртожитків. Відбудова уже тепер виглядає масштабним завданням, для вирішення якого потрібні кошти та люди.
З коштами обіцяють допомогти союзники, також сподіваємося на конфіскацію активів агресора. Однак навряд чи хтось ззовні забезпечить нас кваліфікованою робочою силою – робітниками-будівельниками, фахівцями з технічною освітою тощо. Тобто тими, хто буде безпосередньо відбудовувати.
Яка ситуація з цим зараз, і який потенціал має професійна та професійно-технічна освіта у підготовці кадрів для будівельної, і не лише, сфери – аналізували журналісти Нікополь.City.
Професії без «гендерних стереотипів», або опанування навичок будівельної сфери
Країні потрібні будуть зварювальники, бетоняра, кранівники, спеціалісти широкого профілю. Про це каже заступник голови Профспілки будівельників України Олег Борисов.
На думку голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, очевидно, що пріоритетними галузями у повоєнній відбудові буде будівництво, аграрний сектор та IT-сфера.
Про попит на професії саме будівельного спектра говорить і генеральна директорка Директорату професійної освіти Ірина Шумік. Зокрема, у сфері дорожнього будівництва.
Війна відчутно впливає на цей сегмент ринку праці та підготовку фахівців.
«Лише посилилася проблема кадрового голоду серед майстрів виробничого навчання, рівень оплати їх праці та брак співпраці з роботодавцями в частині виробничої практики. Маємо зменшення закладів профтеху і застарілу матеріально-технічну базу», – зауважує Олег Борисов.
Всередині країни багато підприємств вимушено закрили, українці втрачають робочі місця, багато змушені працювати не за спеціальністю. Багато чоловіків мобілізовано, мільйони жінок виїхало за кордон.
Є точкові спроби впливати на ситуацію. Наприклад, як це робить Профспілка будівельників. Щоб надати можливість переселенцям різного віку опанувати навички в галузі будівельних спеціальностей – такі як монтажники вікон, гіпсокартонники, лицювальники-плиточники – започатковано Хаб мікронавичок.
«Такі курси відбулися в Хмельницькому. Наші випускники практично зробили оновлення вікон в будівлі, де проживають переселенці. Аналогічні групи будуть організовані в Полтаві, Чернівцях. Це теж внесок у майбутню відбудову, бо ми розуміємо, що люди багатьох спеціальностей зараз вимушені не лише перекваліфікуватися, а й опанувати інші навички навіть для власного ремонту», - ділиться Борисов.
Українцям доводиться самостійно опановувати будівельні навички
До робітничих професій активніше долучаються жінки, та й загалом межа між «суто чоловічими» і «суто жіночими» професіями стирається. Для прикладу Борисов приводить випадки, коли в деяких закладах професійно-технічної освіти на електрогазозварювальника або сантехніка вчаться дівчата.
«Вони розуміють потребу в такій праці. І хоча на будові вона важка і ризикована, дівчата кажуть, що треба допомагати хлопцям. Професії вже без гендерних стереотипів. Зрештою, такі приклади є багато років, зокрема – жінки-кранівниці», - говорить пан Олег.
Поза тим, підготовка людей за спеціальностями, пов’язаними із будівництвом, має бути системною. Ще торік Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Передбачено підготовку і перепідготовку кваліфікованих робітників за короткостроковими програмами під конкретні потреби держави у відбудові країни.
«Ми законодавчо закріпили поняття часткових кваліфікацій. Це дозволяє опановувати певний елемент професії, а не її цілком. Скорочувати тривалість підготовки, пришвидшувати вихід на ринок праці і легально працевлаштовуватися», - пояснює народна депутатка України, голова підкомітету з питань професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти Комітету з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль.
Водночас є речі, які передбачити складно. Незрозуміло, чи повернеться до своїх міст молодь, яка наразі перебуває за кордоном та здобуває українську профтехосвіту онлайн. Ну й чи братиме ця молодь, вже як кваліфіковані робітники, участь у відбудові своєї країни.
Так чи інакше, багато залежить нині від здатності української професійно-технічної та професійної освіти забезпечити державу робітниками як будівельних професій, так і тих, які стануть в пригоді під час відбудови.
Реагувати на виклики війни
У 2020 році на базі Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою було відкрито навчально-практичний Центр відновлювальної енергетики. Цього року він вперше випустить майстрів з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики.
Серед них 18-річний Андрій Ніколаєв. Юнак зазначає, що його професія охоплює три сфери: сантехнічну, електричну і монтажну. Отже, по закінченню коледжу, він зможе працювати не лише за спеціальністю, а й використовувати суміжні навички. Таким чином, як кваліфікований робітник, Андрій Ніколаєв ймовірно стане одним із тих, хто братиме безпосередню участь у програмах повоєнної відбудови.
Здобувачі освіти Київського професійного коледжу
У коледжі кажуть, що агресія росії проти України поставила перед освітянами нові завдання щодо оновлення змісту професійно-технічної освіти. Наприклад, з початку 2023 року у закладі активізували роботу над новою професією під прогнозованою назвою «Оператор дистанційно керованих апаратів». І хоча елементи цієї професії є в спеціальності радіомеханік, в коледжі налаштовані на те, щоб це була окрема спеціальність.
Нині заклад очікує на її внесення до державного класифікатора, тож цьогоріч набір на спеціальність проводитися не буде. Згодом розроблять навчальний план, програми. Згодом відбудеться ліцензування і відкриття навчання за професією.
Заступник директора з навчально-виховної роботи коледжу Василь Поступайленко розповідає, що професія буде актуальною як у воєнний, так і у повоєнний час.
«Її можна буде застосовувати у сільському господарстві, на будівництві та під час розмінування усієї території країни. Зокрема тієї, яка буде деокупована, а також – сільгоспугідь та лісів», - зазначає пан Василь.
За приклад пан Василь Поступайленко наводить наявність техніки для розмінування, якою керують дистанційно:«Оператор не знаходиться безпосередньо біля апарату, яким керує. Він розташовується за 500 метрів, за кілометр – залежно від того, яка потужність керованої одиниці».
Коли кваліфікованих робітників навчають в зоні бойових дій
У Нікополі підготовку кваліфікованих робітників забезпечують два освітні заклади, серед яких Нікопольський професійний ліцей. Вже майже рік в НПЛ освітній процес проходить дистанційно через обстріли міста. На сьогодні 50% здобувачів освіти продовжують проживати у Нікополі та районі. Випуск кваліфікованих робітників йде за планом, але в умовах зони бойових дій.
Звісно, є теми програм, виконання яких дистанційно неможливе – і це спричиняє зниження якості підготовки. Але підстав зупиняти освітній процес немає.
«Статус Нікополя та щоденні обстріли міста понад 10 місяців поспіль ускладнюють процес підготовки кваліфікованих робітників. Безумовно, якісна професійно-практична підготовка в таких умовах неможлива. Але здобувачі освіти мають право отримувати освітні послуги в закладі, в який вони вступили, а держава дозволяє дистанційну форму навчання. В такому випадку виробниче навчання більше схоже на теоретичне та лабораторно-практичне навчання», - пояснює директорка Нікопольського професійного ліцею Олена Веретеніна.
В червні ринок праці отримає від НПЛ молоді робочі руки будівельних професій: ліцей випустить 34 кваліфікованих робітники за спеціальностями «Маляр.Штукатур. Лицювальник-плиточник».
Чи саме ці молоді робочі руки відбудовуватимуть Україну – невідомо. Але завдання повоєнного відновлення держави уже стоїть перед тими, хто вміє це робити фахово.
