Кольцова, Герцена, 9 січня: на честь кого названо вулиці Нікополя, та які нові варіанти пропонують

Олександр Іванович Герцен народився в Москві, Російської імперії. Помер у Парижі.

Російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ. Один із небагатьох представників російської революційної інтелігенції, що прихильно ставилися до повної державної незалежності України та Польщі.

Його ім'я і ліберальну революційну діяльність використовували вищим керівництвом компартії радянського союзу в комуністичному вихованні радянського суспільства.

Олешки – місто Херсонського району Херсонської області. Розташоване на лівому березі річки Конка, що є притокою рік Дніпро.

Знаходиться біля найбільших в Європі Олешківських пісків. На території сучасного міста в Х-ХІІІ століттях існувало слов’янське торгівельне місто Олешшя, яке належало Великому Київському князівству і було його опорним пунктом в нижній течії Дніпра.

У 1711 році козаки Війська Запорозького Низового тут заснували Олешківську Січ, яка проіснувала до 1728 року.

Наприкінці ХVІІІ століття – на початку ХХ століття Олешки були у складі Російської імперії.

У 1834 році указом російського імператора Ніколая І в Олешках і Нікополі були засновані цехи вільних матросів, що мало велике значення для розвитку судноплавства і торгівлі по Дніпру, Чорному і Азовському морях.

За часів перебування Олешків у складі СРСР у 1928 році місто було перейменовано у Цюрупинськ. У травні 2016 році місту повернули історичну назву Олешки.

З лютого 2022 року історичне місто України Олешки, знаходиться у тимчасовій окупації збройних сил РФ.

Полоцьк — місто у Вітебській області, на півночі білорусі.

Назва на честь однієї з республік, як пропаганда комуністичної ідеї про дружбу народів СРСР.

Великий Київський князь Ярослав Володимирович із династії Рюриковичів у (1019-1054 рр.) Князь Ростовський (1088-1010 рр.), Новгородський (1010-1034 рр.).

Після вступу на княжий престол для захисту Русі-України здійснив походи проти ятвягів, литовців і поляків тощо. У 1036 році під Києвом вщент розгромив орди печенігів.

Розбудував Київ, спорудивши «місто Ярослава». Його окрасою стали Золоті Ворота і Софіївський Собор – перлина світової культової архітектури.

Започаткував укладання першого літописного зводу та першого зводу законів - «Руську Правду».

У 1039 році встановив Київську митрополію з уставом, що перебувала у юрисдикції Вселенського Константинопольського Патріархату. За численні реформи та досягнення, які мали великий вплив на розвиток країни, його підданими, був прозваний Мудрий. Встановив численні династійні зв’язки з Європейськими монархіями.

У 1043 році перебував на території сучасного Нікопольського краю під час походу на Візантійську імперію. Похований у Софіївському Соборі у Києві.

За часів Ярослава Мудрого Велике Київське Князівство було могутньою державою Європи, яке досягло найвищого розквіту у своєму політичному, соціально-економічному і культурному розвитку. На його честь названі міста Ярослав (Польща) та Ярославль у РФ. Пам’ятники Ярославу Мудрому встановлені у Києві, Харкові, Полтаві, Білій Церкві.

Михайло Кольцов - російський радянський журналіст депутат Верховної Ради РРФСР.

Ім'я при народженні Мойсей Хаїмович Фрідлянд, псевдонім в Іспанії — Міґель Мартінес. Народився у Києві, Київської губернії, російської імперії. Помер у Москві.

Один з особистих агентів Сталіна, як таємний політичний представник при республіканській владі Іспанії.

Мав нагороди: Орден Червоного Прапора, Орден Червоної Зірки.

Був відкликаний з Іспанії, звинувачений та розстріляний за наказом Сталіна.

Ім'ям Михайла Кольцова названі вулиця у Владикавказі, Новокузнецьку, Липецьку, Йошкар-Олі.

Завидна Агафія Родіонівна - найвідоміша у світі жінка-борець. Народилася у селищі Сулицьке, нині передмістя міста Нікополя.

У молоді роки мала зріст 190 см, вагу близько 170 кг. У 1904-1910 роках опановували прийоми класичної боротьби у борця і чемпіона світу Івана Піддубного, з яким познайомилася під час його перебування в Нікополі. Він допоміг їй створити силові номери, які не міг повторити жоден чоловік. Від 1911 року самостійно виступала в Росії, Європі, Середній Азії, Африці.

Перед Першою Світовою війною була єдиною жінкою, яка отримала патент на право проведення чемпіонатів із класичної боротьби. З 1918 року мешкала в Нікополі, була поранена у 1923 році.

Померла у Ленінграді.

Михайло Васильович Ломоносов. Народився в селі Денисовка, біля міста Холмогори, Аргангелогороської губернії Московського царства.

Російський учений-натураліст, геохімік, поет, перший російський академічно освічений вчений.

Ім'я Ломоносова використовувалося вищим керівництвом компартії радянського союзу, як один з позитивних символів російської імперії, яка знищила українську козацьку державу.

У січні цього року у Дніпрі пам'ятник російському вченому Ломоносову демонтовано.

Патон Євген Оскарович - видатний український радянський вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Народився в родині російського консула у Франції. У 1894 році закінчив Дрезденський технічний університет. У 1896 році – Санкт-Петербурзький інститут Корпусу інженерів шляхів сполучення.

З 1904 по 1938 роки завідував кафедрою конструювання мостів Київського політехнічного інституту. У 1929 році організував у Всеукраїнській Академії Наук кафедру інженерних споруд, на базі якої створено у 1934 році Інститут електрозварювання, який очолював до 1953 року.

Автор понад 350 наукових праць з проєктування і будівництва мостів та відбудови зруйнованих мостів. За проєктом Євгена Патона у Києві у 1910 році побудовано Парковий міст, а в 1925 році був споруджений новий міст на опорах зруйнованого Миколаївського ланцюгового моста.

У 1930-х роках Євген Патон розробив фундаментальні основи електрозварювання у т. ч. метод автоматичного швидкісного зварювання, зварювання спеціальних сталей, зокрема для танкових башт, що мало величезне значення у танкобудуванні великих масштабів.

Академік АН УРСР (1929 р.), Герой Соціалістичної праці (1943 р.), лауреат Сталінської премії (1941 р.), нагороджений двома орденами Леніна (1942 р., 1943 р.), заслужений діяч наук УРСР (1940 р.).

9 січня - на честь початку першої революції в російській імперії (у Санкт-Петербурзі), в якій більшовики намагалися реалізувати свою програму становлення диктатури робітничого класу, на чолі з собою за принципами учення Карла Маркса.

Гордієнко Кость (Костянтин) Гордійович, Гордієнко (Головко). Військовий і політичний діяч козацької доби України. Рік народження невідомий.

Навчався у Києво-Могилянській Академії, після чого вступив до Війська Запорозького Низового. Був козаком Платнірівського куреня. На козацьких радах Костя Гордієнка обирали кошовим отаманом Запорозької Січі та Війська у 12.1703 – 05.1706 роках, 12.1707 -04.1709 роках, 1710-1728 роках.

Гетьман Дубосарський з 1714 року після від’їзда Гетьмана України Пилипа Орлика в еміграцію.

Кость Гордієнко за підтримки Війська Запорозького Низового виступав проти заходів Московського царства щодо встановлення військового контролю над Запорожжям (будівництво фортеці Кам’яний Затон в 5 км від Чортомлицької Січі), захоплення московським військом козацьких земель на річці Самара, тощо.

Весною 1709 року підтримав повстання Гетьмана України Івана Мазепи проти московського царя Петра І за його спроби знищити козацький устрій України. Став учасником воєнно-політичного союзу з шведським королем Карлом ХІІ на захист українських земель від Московського царства.

Весною 1710 року кошовий отаман Кость Гордієнко брав участь з козацькою старшиною Війська Запорозького у складанні і прийнятті унікального в Європі документа – «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького», який відомий як «Конституція Пилипа Орлика» від 05 квітня 1710 року, що визначив устрій Української Козацької Держави - Війська Запорозького.

З 1711 року Кость Гордієнко на чолі Війська Запорозького Низового та його земель – Запорожжя обох берегів Дніпра був під протекторатом Османської імперії і Кримського хана, які підтримали запорожців у боротьбі проти Московського царства. Помер у Кам’янській Запорозькій Січі (нині село Республіканець Бериславського району Херсонської області).