Некрасова, Чкалова, Осипенко: на честь кого названо вулиці Нікополя, та які нові варіанти пропонують

Петро Нестеров народився у Нижньому Новгороді, помер у Жолкві на Львівщині. Російський пілот, перший виконавець петлі Нестерова і повітряного тарана.

Гордість військової слави російської імперії, радянського союзу та російської федерації.

Махно Нестор Іванович. Народився в Гуляйполі Катеринославської губернії. Український політичний і військовий діяч, командувач Революційної Повстанської Армії України, керівник селянського повстанського руху у 1918-1922 роках. Один із керівників анархічного політичного руху і партизанської війни.

Неодноразово перебував у місті Нікополі у жовтні-грудні 1919 років, мешканці якого підтримували його у боротьбі за волю і права трудового народу. В Нікополі була одна із головних баз РПАУ(М) і керівні органи влади, створеної Нестором Махном Південноукраїнської Трудової Федерації.

Помер у Парижі.

Поліна Осипенко народилася в Запорізькій області. Померла в Рязанській області.

Радянська льотчиця українського походження, одна з перших жінок, якій надано звання Героя Радянського Союзу у 1938 році.

Гордість російської федерації, традицій військово повітряних сил СРСР, військово-космічних сил російської федерації.

Попередня історична назва вулиці у селищі Сулицькому Нікопольського району, яке увійшло до складу міста Нікополь у 1938 році і стало його історичним передмістям.

Некрасов Микола Олексійович народився в Немирові Вінницького повіту Подільської губернії в заможній родині поміщика. Дитячі роки письменник провів в Ярославській губернії, селі Грешнево, в родовому маєтку.

Некрасов писав про страждання і горе російського народу, про складне життя селянства. Він також вніс у російську літературу багато нового, зокрема, у своїх творах використовував просту російську розмовну мову. У віршах він вперше став поєднувати сатиру, лірику і елегійні мотиви. Творчість поета внесло неоціненний внесок у розвиток російської класичної поезії та літератури в цілому.

Помер у Санкт-Петербурзі.

У 1960-х роках у Нікополі була вулиця імені Рєпіна І.Ю., яку в 1972 році виконком Нікопольської міської ради депутатів трудящих перейменував на вулицю Некрасова.

Рєпін Ілля Юхимович народився в селі Осинівка поблизу Чугуєва на Харківщині. Український художник із козацького роду на прізвисько Ріпа. Навчався в топографічній школі, іконописній школі, у малювальній школі Крамського, у Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв. З 1878 році член товариства пересувних художніх виставок. Академік імператорської академії мистецтв. Професор – керівник майстерні (1894-1907 рр.) та ректор Академії (1898-1899 рр.).

Один із засновників напряму реалізму в мистецтві, автор галереї портретів, творів історичного живопису і серії побутових подій, біблійних сюжетів.

Був близьким другом українського історика Д.І.Яворницького.

Українські мотиви посідали важливе місце у творчості Рєпіна. У 1880 році він перебував у Нікополі, селах Капулівка, Покровському, Грушівка, оглянув історичні місця, зокрема могилу Івана Сірка, церкви тощо. Тут він зробив чимало замальовок, у тому числі для майбутньої всесвітньо відомої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Вона була ним створена у 1880-1891 роках і присвячена легендарному листуванню козаків Чортомлицької Січі на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком з султаном Османської Імперії.

На початку XX столітті Ілля Рєпін працював у місті Куоккалі (Фінляндія) у садибі Пенати де і помер у 1930 році.

Валерій Чкалов – Герой Радянського Союзу.

Народився в селі Василево в Нижньогородській губернії. Місце народження перейменовано на місто Чкаловськ.

У 1937 році льотчик вперше здійснив тривалий переліт до Америки.

Авіація стрімко розвивалася і щоб показати досягнення Радянських конструкторів-авіаторів, 20 липня 1936 року було вирішено організувати дуже ризикований переліт. Керував експедицією Чкалов. Переліт тривав понад дві доби. Літак приземлився на острові, розташованому в морі Охотського. На борту літака написали: «Сталінський маршрут».

Коли у серпні 1936 року літак приземлився, льотчиків зустрічав І.В. Сталін. Ця обставина принесла Чкалову всесоюзну популярність.

За успішний переліт кожен член екіпажу був відзначений званням Героя Радянського Союзу і отримав Орден Леніна. Чкалову подарували персональний літак, який досі зберігається у музеї міста Чкаловська.

Помер у Москві.

Валерій Чкалов - гордість російської федерації, традицій військово-повітряних сил СРСР, військово-космічних сил російської федерації.

Похований на меморіальному кладовищі біля Кремлівської стіни.

Сікорський Ігор Іванович народився у Києві. Видатний авіаконструктор українського походження. Випускник Морського кадетського корпусу Паризької технічної школи і Київського політехнічного інституту.

Побудував у Києві, бувши студентом, 6 моделей літаків і гелікоптер. На власному літаку склав іспит на звання пілота, встановив у 1911 році світовий рекорд швидкості польоту з пасажирами. Творець перших у світі важких літаків: 4-моторного «Гранд С21», важкого 4-х моторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914).

У 1918 році внаслідок терору більшовиків-комуністів був змушений емігрувати у Францію, потім - США. В США заснував авіафірму, яка збудувала в 1920-х -1930-х роках 15 типів літаків. Зокрема трансатлантичний гідроплан (1934), який використовувався в пасажирсько-вантажних перевезеннях через США в Європу, серійний одногвинтовий гелікоптер «SIKORSKY» (1942), першого у світі літака-амфібії тощо.

Ліцензії на його гвинтокрил купили Велика Британія та Франція, від чого в їх країнах почався процес створення вертольотобудування. На гвинтокрилах Ігоря Сікорського було здійснено трансатлантичний (1967) та транстихоокеанський переліт (1970).

Володимир Маяковський. Народився в Грузії. Помер в Москві.

Російський поет, лірик, представник школи футуризму.

Учасник революційно більшовистського руху. Російський поет який пропагував ідеї комунізму в СРСР та за кордоном.

Після його самогубства, вище керівництво компартії та СРСР використовувало його поетичні твори в комуністичному вихованні дітей і молоді в радянському суспільстві.

Білинський Михайло Іванович народився на Черкащині. Навчався у 2-й Київській гімназії та Московському інституті східних мов. У 1906-1911 роках на службі у Військово-морському флоті Російської імперії. З початку першої Світової війни у 1914 році – на службі у Балтійському флоті. Після Лютневої революції в Росії у 1917 році один із організаторів Українського військово-морського революційного штабу Балтфлоту, який здійснював українізацію військових моряків. Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 року повернувся в Україну.

Був членом Української Центральної Ради та брав участь у військово-морських та дипломатичних справах. Наприкінці грудня 1918 року Директорія Української Народної Республіки призначила Білинського Міністром морських справ УНР і надала йому звання контрадмірала.

Організував розбудову флоту УНР у складі 1 лінкора, 3 крейсерів, 12 есмінців і бази підводних човнів. Але інтервенція Антанти у березні 1919 року перервала створення військо-морських сил УНР.

Михайло Білинський учасник Першого зимового походу армії УНР у грудні 1919 - травні 1920 років. Брав участь у Другому зимовому поході Армії УНР восени 1921 року під час якого загинув у бою.

У липні 2019 року Указом Президента України ім’я адмірала Михайла Білинського присвоєно 36-й окремій бригаді морської піхоти ВМС Збройних Сил України, в лавах якої воюють нікопольці за незалежність України, її державний суверенітет та територіальну цілісність.