Редакція Нікополь.Сіті продовжує публікацію серії наукових нарисів нікопольського краєзнавця Мирослава Жуковського про Богдана Хмельницького.
Богдан Хмельницький - талановитий полководець та дипломат, що увійшов в історію. Хмельницький відновив військово-політичну організацію Запорозької Січі, яку забороняли поляки-полковники, а військово-політична організація нового Війська Запорозького, створена Хмельницьким, розійшлася по всій козацькій Україні у вигляді полково-сотенного устрою.
Раніше ми розповідали про дипломатичні відносини Хмельницького з польським королем Владиславом IV та про бажання Хмельницького утихомирити свавілля польських магнатів в Україні. Тоді польські магнати дізналися про його плани і почали переслідувати. Хмельницький потрапляє за грати, проте його випускають на поруки. Майбутній Гетьман Війська Запорозького збирає свій загін і тікає на Запорожжя, де було 2 козацькі полки у Микитинській Січі.
Відновив військово-політичну організацію Запорозької Січі
Микитинським шляхом на північ авангарду польського коронного війська
Відновив військово-політичну організацію Запорозької Січі
Хмельницький добирається до Запорожжя, на острів Томаківку, де він зустрівся з козаками сторожового посту Микитинської Січі. Згодом він вдарив на Січ. У Микитинській Запорозькій Січі частина козаків була на відпочинку, частина на службі на постах. Хмельницький прийшов на Січ зі своїми козаками, почав закликати: «В Раду! В Раду!», на яку прийшли січові козаки і поляки. Повстанці Хмельницького принесли «дрючки» і вони ними і холодною зброєю перебили поляків, їх німців-найманців. Так Микитинська Січ в січні 1648 року опинилася під контролем повстанців Богдана Хмельницького. Таким чином він перейшов рубікон. Далі повернення вже не було.
Хмельницький розпустив чутки, що у козаків є королівські привілеї на створення 12-тисячної армії для походу проти Османської імперії і оголосив, щоб козаки йшли на Січ, адже буде створюватися все Військо заново. Напади польської каральної експедиції він відбив і багато козаків перейшли на його сторону. Таким чином, поляки залишилися без козацького війська, бо основна маса пішла за Хмельницьким. Більше того, в лютому у нього було 5 тисяч козаків на Січі. Польський Коронний Гетьман Микола Потоцький писав Владиславу IV, що це велика загроза для їх влади, бо вони в змові зі всією Україною. Воєвода Львівський проводив обшуки у селян і міщан і виявив кілька десятків тисяч «самопалів». Тобто готувалося широке повстання і, потрібно було це «задушити». Потоцький готував коронне військо, щоб знищити Хмельницького. Але Хмельницький був «ще той їжак…».
Хмельницький відновив військово-політичну організацію Запорозької Січі, яку забороняли поляки-полковники. Тепер вже козаки самостійно проводили свої не тільки курінні ради, але й обирали отаманів, писарчуків, полковників, кошового отамана. На посади полковників обиралися вже сподвижники Богдана Хмельницького. Він відновив Запорозьке Військо-Державу, в якій був уряд із числа його однодумців. Хмельницький посилає своїх представників на всі волості України, щоб козаки йшли на Січ на козацьку Раду і ті, що залишалися, готували повстання за єдиним сигналом – палити і вбивати поляків та їх прибічників із числа католицької церкви і євреїв-орендарів. Богдан Хмельницький посилає своїх представників на Дон – до донських козаків із пропозицією підтримати їх проти поляків.
Бахчисарайський договір
Далі він посилає посольство в Крим к Іслам Гірею ІІІ. Той обережно ставиться до звернення Хмельницького. Але в Криму голод, і Хан присилає частину татар вже в березні охороняти переправи на Дніпрі, сприяти повстанцям, ловити польських шпигунів на Запорожжі. Іслам-Гірей III неохоче реагує, адже це потрібно порушувати Хотинський мир 1621 року. Він звертається в турецький диван – Уряд Османської імперії. Там приходить до влади молодий султан і все ще вирішували «старі кадри», з якими був знайомий Богдан Хмельницький з часів полону в Стамбулі, де він і вивчив турецьку мову.
Турецький Диван таємно дає згоду Іслам-Гірею III встановити військовий союз з Богданом Хмельницьким і «покарати» поляків, за те, що вони не платять данину. У квітні Хмельницький їде з сином Тимошем в Бахчисарай, там вони складають клятву з Іслам-Гірєм III. Хан дає під командування Хмельницького перекопського мурзу Тугай-Бея, з яким Хмельницький був добре знайомий. Він повертається на Січ, де в цей час вже зібралося 30 тисяч козаків. Це була войовнича маса, яка хотіла повернути свої королівські права, відібрані у них польськими магнатами і шляхтою.
Обрання Гетьманом
19 квітня 1648 року відбувається велика рада на Січі. Козаків було так багато, що вони на Січовому майдані не вміщувалися – вийшли за межі фортеці. Де б вони могли бачити і чути Хмельницького? На висоті. А такою висотою був тільки семиметровий курган Висока Могила – на його місці є тепер центральна трибуна стадіону «Електрометалург». Там Хмельницький проголошує свою запальну політичну промову , повідомляє, що Кримський хан підтримує їх в боротьбі проти свавілля поляків. Тоді все Військо проголошує Хмельницького Гетьманом і вручає йому гетьманські клейноди, які були заздалегідь підготовані королем.
З цього моменту Хмельницький, який за кілька місяців відродив не тільки воєнно-політичну організацію запорізького козацтва, але й стал вождем Запорозької Січи. Він перетворив місто-фортецю Січ в центр не тільки повстання, а в центр підготовки поширення війни проти поляків.
З отриманням булави і інших гетьманських клейнодів він, таким чином, поставив крапку в питанні для нащадків, де почалася Українська Козацька Держава і хто її перший Гетьман. Микитинська Запорозька Січ в цих умовах стала ситуативно першою Гетьманською столицею Богдана Хмельницького , що аж ніяк не применшує ролі в історії України наступних гетьманських столиць – Чигирина, Батурин, Глухів.
Микитинським шляхом на північ авангарду польського коронного війська
Відбулася рада, де всі козаки знають, що війна проголошена, і, завтра в похід рушають 8 тисяч козаків-добровольців і з ними 20 тисяч татар. Інші залишалися для підготовки нового резерву і розходитися готувати повстання на місцях. Після того як Хмельницький помолився в церкві зі своєю старшиною, полковниками, вони переночували і пішли полками із Січі Микитинським шляхом (на сьогодні по вулиці Електрометалургів), на північ авангарду польського коронного війська під командуванням Стефана Потоцького. За кілька днів вони зустрілися з ними на Жовтих Водах і вщент їх розгромили. Це була друга блискуча перемога Хмельницького. Перша, коли він зайняв Запорозьку Січ і звільнив Запорожжя. Потім третя перемога – розгром поляків під Корсунем.
Польська коронна армія в Україні розгромлена: тисячі загинули, тисячі в полоні разом з гетьманами . Народна війна охопила всю Україну. В цьому вогні згоріла влада польської шляхти і магнатів. Військово-політична організація нового Війська Запорозького, створеного Б.Хмельницьким розійшлася по всій козацькій Україні у вигляді полково-сотенного устрою.
Томаківська і Базавлуцька Запорозькі Січі ще були лише українською протодержавністю. З 1639 року Микитинська Січ була придатком польської армії на Запорожжі. Але військово-політичний розвиток подій зими 1647-1648 років перетворив її у місце відліку нового державного періоду в історії українського народу , який відомий як Українська Козацька держава, що зафіксовано нормативно-правовим актом сучасної України – Указом Президента України від 24 серпня 2021 року «Про День Української Державності».
Раніше ми розповідали про воєнно-політичні обставини виникнення Микитинської Січі та про природно-географічні умови урочища Микитин Ріг, в якому у 1639 році Микитинська Січ була збудована реєстровими козаками.
