В тимчасово окупованому Мелітополі росіяни другий рік роздають російські паспорти. «Бонусом» до зміни громадянства пропонується й зміна українського прізвища.
Пояснюємо, навіщо росіяни цим займаються вже не перший десяток років.
Зросійщення прізвищ – інструмент окупації
В рекламному просторі Мелітополя з’явився банер із зображенням української співачки та гаслом: «Галушко на Глушкова». Трансформувати прізвище українцям в окупації пропонується як акт «очищення від нав’язаного українського нацизму».
Така «акція», виглядає як гротеск. Але ми ж говоримо про росію. А росія як завжди – у 21 сторіччі дивиться в своє затхле минуле, тому дістає асимілятивні методи, якими вже раніше знищувала українську ідентичність.
Спотворення українських прізвищ на російський манер, себто – фонетично наближені до російських звуків або, з використанням російських суфіксів – виражений інструмент окупації та випалення самосвідомості. Саме ними, ще з часів російської імперії деформували українське коріння. Це продовжувалося й за часів «тюрьми народів» – перебування у складі совєтського союзу.
Російська реклама в т.о. Мелітополі і закликом змінювати українські прізвищаФото: t.me/andriyshTime
Трансформація родових прізвищ українців в еквівалент російських, відбувалася як в держструктурах, наприклад в конторах, де заповнювалися документи і, робилися помилки через брак компетентності держслужбовців, так і в лавах вже радянської армії.
М. Гвоздь в статті «Своє – краще. І не тому, що воно своє, а тому що таки краще» писав: «А скільки наших хлопців йшли в совєтську армію як Кіт, Баран, Зуб! Йшов Гаврилів, а вернувся Гаврилов, з’явився Чумаков – хоч чумак – реалія української культури...».
Як росіяни трансформують українські прізвища
Факт зросійщення прізвищ підтверджує й нікопольський історик Мирослав Жуковський. Окреслює він його періодом перебування українців в поневоленні російською імперією.
Додатково, пригадує реальний факт спотворення українського прізвища на російський манер.
– Це була цілеспрямована політика, щоб переходили на озвучування українського прізвища - російською з метою подальшої асиміляції. Були й ті, хто переходив добровільно, а були й такі, які – примусово, бо на державній службі. Трансформація прізвищ відбувалася й коли видавалися паспорти. Змінювали також козацькі прізвища.
Мій покійний товариш Володимир мав прізвище Коломійцев. Він розповідав, що прізвище його діда було – Коломієць. Походить від скіфів, слова «коло». Але коли була хвиля зросійщення, його зробили Коломійцевим.
Зневажливе ставлення до української культури
Політика русифікації, зросійщення – десятиліттями слизькою гідрою обвивалася навколо тонкої шиї україноцентричності – придушувала, залишала по собі комплекс меншовартості та породжувала зневажливе ставлення до української мови, культури.
Згадаємо класичний приклад в українській драматургії – п'єсу Миколи Куліша – «Мина Мазайло». Головний герой вважає, що його прізвище – Мазайло, не дає йому усіх благ життя.
«Двадцять три роки… носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло!..».
Тому, в пошуку більш «милозвучнішого» варіанту українського прізвища, він свідомо вдається до його трансформацій: деМазе, Мазанський, Мазєнін.
Чи будуть мешканці тимчасово окупованого Мелітополя, прізвища яких вже й так перемелені жерновами зросійщення, добровільно змінювати їх знову – навряд чи буде відомо нам. Чи перейдуть заклики з плакатів в репресивну форму і, людей в окупації будуть змушувати ставати «Глушковими» – також.
Ми маємо сконцентруватися на тому, що маємо черговий акт агресивної геноцидної політики російської федерації проти України. І мета її – знищення української нації. Вони готові це робити навіть в такий спосіб – через літери і суфікси.
Слідкуйте за нашими матеріалами в Facebook, Telegram та Instagram.
Там ми розповідаємо, чим живе Нікополь та район!
