Навесні СOVID-19 поставив на паузу звичне життя нікопольців. У той самий час в селах Нікопольського району проходила посівна компанія. Власник приватного підприємства «Таврія» Володимир Євтушенко розповів журналістам Нікополь.Сity, як вони працювали в умовах карантину і що потрібно, щоб повернуться до попередніх показників показників продажу товару.
Приватне підприємство «Таврія» розташоване в селі Новософіївка. Воно обробляє паї і вирощує сільськогосподарську продукцію. Зокрема, разводить свиней, виробляє олію і тваринні жири, вирощує зернові, бобові і насіння олійних культур.
Залежно від пори року на підприємстві працює від 100 до 150 людей. Це механізатори, свинарки, доярки, слюсарі, оператори доїння й оператори запліднення. Здебільшого це жителі Новософіївки, Чистопілля, Шевченкового і Павлопілля.
Карантин не вплинув на посівну компанію
– Ми двічі на рік сіємо, один раз збираємо, – говорить власник підприємства Володимир Євтушенко. – Всі роботи у полі починаються ранньою весною з догляду за посівом озимої пшениці. З неї потім виготовляють хліб.
Для того, щоб отримати врожай, потрібно підживити озимі та розрихлити землю, щоб дати доступ до вуглецю і кисню. Згодом іде боротьба із шкідниками. І тільки потім, у березні-квітні починається посівна компанія. Тоді на підприємстві сіють ячмінь, горох, просо, кукурудзу і соняшник.
Карантин через коронавірус не вплинув на роботу підприємства. Окрім того, що працівники дотримуються профілактичних обмежень, цьогорічна посівна кампанія пройшла в звичайному режимі.
– У нас немає великого скупчення людей. Кожен працює на своєму робочому місці. Вже зібрали горох і яровий ячмінь. Зараз йде збір озимої пшениці, яку сіяли у 2019 році. У вересні знову будемо сіяти зерно пшениці, аби зібрати його в наступному році, – говорить очільник підприємства.
Тут використовують американську та європейську техніку. Є техніка українського виробництва зроблена в кооперації з іноземними фірмами.
Підприємство працює з 2008 року. За цей час не врожайним роком був 2012. Тоді практично все згоріло влітку і замерзло взимку. На врожайність впливає зміна клімату. Якщо не буде опадів, то аграрії не отримають бажаного врожаю.
– Цьогоріч вже більше місяця у нас немає дощів. Температура на сонці доходила до 44 градусів тепла. Виникає питання: як рослині виживати в таких умовах? Аграріям доводиться пристосовуватись до серйозних змін клімату: використовувати нові технології, купувати нові гібриди. На наших полях немає зрошення. Наразі за гроші сільської ради зрошення роблять у Покровському, – каже Володимир.
Продукцію, вирощену на полях Нікопольського району, підприємство продає тільки в Україні.
– У нас немає такого розуміння, як продаж товару за кордон. Продажем української сільськогосподарської продукції поза Україною займаються спеціальні фірми, які називаються трейдерами. У них є контракти на продаж і баржі, якими вони вивозять вирощене з нашої держави, – говорить аграрій.
Продавали продукцію собі у збиток
Приватне підприємство «Таврія» займається також твариництвом. Воно продає молоко та м'ясо. М'ясо збувають через дрібних підприємців. Ті перепродують продукцію на ринках і магазинах.
– Закриття ринків вплинуло на доходи підприємства. У нас були проблеми з продажем свинини та молочної продукції. Ми віддавали продукцію за ціною, нижчою від собівартості. Вимушені були тримати довше худобу й більше витрачати на корми. До того ж, під час карантину впала купівельна спроможність населення, оскільки дуже багато людей не працювало, – говорить Володимир Олексійович.
Перевести аграрний сектор на новий рівень
Наразі підприємство повертається на рівень продажів, який був раніше. Проте відновлення до карантинних показників залежить від стабільності в державі й роботи всіх галузей господарства.
– Зараз кожне сільське господарство самостійно виходить з карантину, оцінюючи свої можливості. Хотілося, щоб у нашій державі все ж таки утворилося міністерство аграрної політики. Адже Україна – це аграрна держава. До того ж всі валютні надходження й розвиток економіки йде від аграрного сектору. Я вважаю, треба розробити спеціальну модель розвитку держави та економіки. А ми, аграрії, будемо її брати собі на озброєння й застосовувати в реальному житті. На місцях аграрії відчувають ефективність кожного прийнятого рішення у Києві, – додає підприємець.
