«Ми різні, але рівні» – саме з таким гаслом громадська організація URSA захищає права тварин в Україні. Тут переконані, що тварини, як і люди, потребують захисту та мають право на комфортне життя: добре їсти, вільно рухатися, не потерпати від жорстокості людей і війни.
Організацію заснували у 2018 році. Назву взяли з міфології жителів українських Карпат. URSA означає «ведмедиця» і горяни вірили, що вона є оберігом і захисницею всього живого на землі. Зараз організація надає юридичні консультації, а також супровід адміністративних і кримінальних справ громадянам, які стали свідками жорстокого поводження з тваринами.
Про те, як URSA рятує тварин від жорстокого поводження, як допомагає та взаємодіє з притулками у прифронтових регіонах, як в Україні можна подолати проблему безпритульних тварин, поговорили з Марією Самойловою. Вона волонтерить в організації з початку повномасштабного вторгнення.
Врятована червонокнижна рись і лев Рура
– Давайте почнемо з конкретних прикладів діяльності URSA. Так званих успішних кейсів.
– На жаль, не всі справи, за які ми беремося, вдається довести до кінця. Частіше всього виною є зневіра у системі людей, які до нас звертаються. Все ж, URSA має приклади успішного завершення справ. Наприклад, нам вдалося врятувати рись. Все почалося з оголошення на платформі OLX про продаж червонокнижної рисі за великі кошти. Протягом трьох тижнів ми комунікували з продавцем, щоб спланувати вилучення тварини разом із поліцією та телебаченням. На щастя, врятувати рись вдалося, її вилікували і вона готується до переїзду за кордон.
Також працівники притулку «Gostomel Shelter» повідомили нас, що під час окупації Київської області у сусідньому маєтку знайшли лева. Протягом тривалого часу вони намагалися хоч якось його годувати. Як тільки з'явилася можливість, наші дівчата разом із ветеринарами забрали лева. Зараз Рура, так його звати, живе у притулку для диких тварин в Іспанії, де він нарешті отримав належний догляд і умови для щасливого життя.
– А повномасштабне вторгнення вплинуло на роботу URSA, змінився напрям роботи?
– Мета нашої організації – закони повинні діяти. Ми формуємо етичне відношення до тварин у суспільстві та намагаємося вплинути й на законодавчу сферу. Хочемо, щоб питання безпритульних тварин вирішувалося в Україні гуманно і активно боремося з жорстоким поводженням з тваринами.
З початком повномасштабного вторгнення сфери нашої діяльності розширилися. Ми почали надавати гуманітарну допомогу притулкам у прифронтових зонах, а також ініціювали різні просвітницькі проєкти. Для прикладу, «Закон на їхньому боці». Розпочали його наприкінці 2023 року і у п'яти областях країни встановили великі білборди з гаслами про захист тварин. Проєкт триває, тому, якщо громада чи представники місцевої влади можуть розмістити хоча б один такий білборд, ми обов'язково надамо макет.
Вважаємо, що просвітницька робота дуже важлива. Наприклад, люди повинні розуміти, що собака – це не сигналізація. Її не можна тримати на ціпку, якщо ж його використовують, то він повинен мати мінімум 15-20 метрів, а не п’ять. У собаки має бути гарний вольєр і будка, яка врятує від спеки та холоду.
Ми проводимо просвітницькі лекції, посилено займаємося з дітьми. На жаль, багато жорстокості родом з дитинства. Майже половина звернень про жорстоке відношення до тварин стосується дітей, особливо підлітків, яких не можна притягнути до відповідальності. А залучити батьків у таких випадках також дуже складно, хоча за законом це можливо зробити.
Ще один просвітницький проєкт ми запустили спільно з компанією «Yes». Разом з дитячим психологом розробили шкільні зошити, де простими словами написано про повагу до тварин. Користуючись ними, діти навчатимуться гуманності та доброті до наших менших друзів.
Від окупованого Херсона до Харкова: допомога тваринам під час війни
– А можна детальніше про взаємодію з волонтерами та притулками в прифронтових регіонах?
– У 2022-2023 роках ми власними силами залучали гуманітарну допомогу з Європи до прифронтових притулків. Завдяки спрощеним умовам ввезення такої допомоги, нам вдалося надати понад 70 тонн корму для тварин. Ми навіть змогли доставити допомогу до окупованого Херсона. Коли ж підірвали Каховську ГЕС, то URSA зібрала кошти на моторний човен. Його відправили до пожежної частини в Херсонській області. Тоді ж направили туди переноски та ліки для тварин.
У Харківській області ми стерелізувати 217 тварин завдяки гранту, який отримали від міжнародного фонду «IFAW.» Також завдяки фінансуванню від партнерів «FreeDome Code» долучилися до стерилізаційної місії в прифронтових зонах Донецької області, організованої благодійним фондом «12 вартових» і змогли сплатити операції 100 тваринам.
Наприкінці 2022 року у нас було дуже багато евакуйованих і вилучених тварин, які перебували на платних перетримках. Проте, двох наших собак отруїли, тому ми прийняли рішення знайти територію, збудувати вольєри і створити «Центр врятованих тварин». Це нам вдалося і наразі у ньому перебуває 27 собак з різних куточків України. У центрі тварини адаптовуються, з ними працюють зоопсихологи та кінологи. Врятованих і вилікуваних ми прилаштовуємо до родин.
– Поділіться історіями врятованих тварин, які вас зачепили.
– Завдяки нашій співпраці з Новою Поштою ми мали можливість надсилати гуманітарну допомогу безкоштовно. Це дозволяє нам не лише забезпечувати кормом тварин, а й допомагати людям у прифронтових регіонах. Тому маю одну історію, повз якої ми точно не могли пройти.
До нас звернулися переселенці з Луганської області: жінка, її син і бабуся. З дому вони забрали вівчарку та трьох котів. Людей прихистила церква, а от тварин вона не приймала. Тому жінка вирішила спати на вулиці з собакою, щоб їй не було страшно. Ми надіслали їм корм і поділилися цією історією в соцмережах. Всю ніч я відповідала небайдужим людям, які хотіли допомогти родині. Завдяки спільним зусиллям нам вдалося підтримати цих людей.
Ця історія торкнулася сердець багатьох. Коли людина рятує тварину, не маючи при цьому нічого, це чудовий приклад відношення. Відбувся бумеранг добра: жінка зробила добро для тварини і воно моментально повернулося до неї.
Зоополіція, реєстри, підтримка людей: шляхи вирішення проблем тварин в Україні
– До вас звертаються люди, притулки, волонтери, які стали свідками жорстокого поводження з тваринами. Розкажіть детальніше, як це відбувається.
– Щодня ми надаємо онлайн-консультації людям, які стали свідками або потерпілими від жорстокого поводження з тваринами. Наша юристка супроводжує кожного на всіх етапах процесу. Тобто, ми надаємо всі необхідні інструменти, щоб врятувати тварину і довести справу до моменту відповідальності. Але, незважаючи на велику кількість звернень, багато людей зневіряються в системі і не доводять справи до кінця.
Якщо до нас звертаються, то ми спочатку надаємо консультацію, потім чіткий алгоритм дій з прикладами статей закону та зразками звернень. Ми допомагаємо писати заяви до поліції, розповідаємо та контролюємо процесс відкриття кримінального провадження, адже без цього справа не буде рухатися далі. Якщо поліція його не відкриває або вважає, що справа не є серйозною, ми звертаємося до суду щодо її бездіяльності.
– В Україні є проблема безпритульних тварин, проблема жорстокого поводження з тваринами. Що, на вашу думку, має робити держава, громадяни, щоб долати їх?
– Необхідно впровадити обов'язкову програму стерилізації, вакцинації та чіпування тварин. Особливо важлива масова стерилізація в селах і маленьких містах. Слід проводити просвітницьку роботу і забезпечити дію законів, які передбачають покарання за жорстоке поводження з тваринами, як от: штрафи та вилучення.
Також необхідно обов'язково вести реєстр усіх притулків і осіб, які опікуються тваринами. Це не тільки дозволить краще розуміти загальну кількість і масштаби роботи в цьому напрямку, але й дасть можливість попередити жорстокість до тварин у притулках. Адже й таких кейсів у зоозахисті багато. Слід реєструвати і домашніх улюбленців. Крім того, потрібно створити єдиний реєстр розплідників і зооволонтерів, щоб мати одну загальну базу даних.
У нас має бути зоополіція, оскільки правоохоронні органи не завжди знають, як діяти в таких випадках. Дуже часто наша юристка розповідає поліції, що треба робити, які відповідні документи необхідно мати. Проте, не всі правоохоронці слухають ці рекомендації. Натомість, у зоополіції будуть працювати фахівці, які інформуватимуть людей про подальші дії, надаватимуть допомогу та підтримку, і тоді все буде працювати.
Наші закони стосовно захисту тварин дуже чітко прописані, але їх не дотримуються, справи рідко доходять до суду. Якщо людина все ж звертається до поліції, то зазвичай їй відмовляють. На жаль, люди зневірилися у правоохоронних органах і судовій системі. У 80% випадків вони навіть не звертаються до поліції, хоча першим кроком має бути саме подання заяви.
– Які плани у вашої організації на майбутнє? Як бачите розвиток захисту прав тварин в Україні після війни?
– Ми будемо продовжувати займатися просвітницькою діяльністю, розвивати наш юридичний напрямок, надавати консультації та вилучати тварин у випадках жорстокого поводження, звичайно плануємо долучатися до законотворчої діяльності.
Потрібно налагодити цю систему, показувати і говорити про відповідальність, про міри покарання, які застосовуються до людей, які скоїли злочин проти тварин.
Вірю, що наша робота набуватиме ще більшого розмаху. Ми не збираємося відступати, особливо коли бачимо щасливе життя врятованих тварин. Однак, справжній успіх можливий лише з підтримкою людей та їхнім розумінням, що вони не самі, а разом з нами. Тільки тоді все вийде.
Слідкуйте за нашими матеріалами в Facebook, Telegram та Instagram.
