Минуло три місяці відколи російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. За повідомленням ГУР терористичний акт було здійснено 6 червня о 2.30 ночі.
Своїми діями росіяни спробували зупинити контрнаступ ЗСУ, створивши при цьому смертельну загрозу для українців у містах і селах по обидва береги Дніпра, що нижче Каховського водосховища.
Внаслідок витоку мільярдів кубічних кілометрів води, а у відсотках - понад 70, окрім затоплення, з'явилася проблема забезпечення питною водою населення чотирьох регіонів - Херсонського, Миколаївського, Запорізького та Дніпропетровського.
На початку літа понад тисячі мешканців громад в зоні бойових дій, зокрема - Нікополя, Марганця та Червоногригорівки - залишилися без води.
Як розвивалися події у Нікополі
Нормальний підпірний рівень води для Каховського водосховища становив 16 м. Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк в день теракту.
В цей же день вода в кранах нікопольців ще була. Міський водоканал подавав її в оселі, але із пониженим тиском через масовий запас містян. Вже 9 червня рівень води у водосховищі в районі Нікополя складав 11,23 м. За дві години до цього він становив 11,33 м. Це нижче так званої мертвої точки, нижче якої водозабір неможливий.
Того ж дня у Нікополі запровадили режим економії води, а вже 10 червня, за повідомленням міськводоканалу, водопостачання зупинили. В місті було організовано 21 пункт видачі води. Тут нікопольці мали змогу набрати питну воду, але її варто було кип'ятити перед вживанням. Також - працювали пункти продажу чистої води. Згодом до району почала надходити бутельована вода від благодійників та за сприяння обласної військової адміністрації.
Щоб забезпечити себе технічною водою, мешканці навіть збирали дощову воду.
За час, поки місто знаходилося без централізованого водопостачання, силами міськводоканалу і коштами міського бюджету проводилися роботи з його повернення. Закінчити їх оперативно заважали зсуви ґрунту через обміління водосховища та постійні обстріли росіян. Проте наприкінці липня постачання відновили, а вже в перші дні серпня провели дезінфекцію мереж.
Будівництво магістрального водогону
На початку липня Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури України анонсувало будівництво одного з найважливіших та наймасштабніших проєктів - трьох ланок водопроводу довжиною понад 150 км. Це мало б вирішити проблему забезпечення водою населені пункти, які постраждали через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС.
Згідно з проєктом, водогін прокладуть за маршрутом:
-
Інгулець – Кряжеве (Кривий Ріг) протяжністю – 26,9 км;
-
Марганець – Нікополь – Покров, протяжністю – 40,9 км;
-
Запоріжжя – Томаківка – Марганець, протяжністю – 76,7 км.
На будівництво Уряд виділив 1,5 млрд гривень, але очікувана вартість сягає у понад 13 млрд гривень. Про це заявив Мустафа Найєм, голова Держагентства відновлення.
Сам проєкт планують завершити у найкоротші терміни – восени цього року. Наразі реалізовано 40%.
Відновити неможливо залишити
Внаслідок техногенної катастрофи вчиненої росіянами на Каховській ГЕС, затоплено 5 населених пунктів, площа підтоплених лісів складає 63 447 га, на майже 15 млрд кубічних кілометрів зменшено об'єм води.
Без джерел води опинилися зрошувальні системи майже 6 тисяч квадратних кілометрів сільгоспугідь, де вирощували близько 2 мільйони тонн зерна в рік. Від нестачі води потерпають промислові підприємства регіонів, повідомляють на Урядовому порталі.
Мінзахист довкілля зазначає, що орієнтовна сума збитків завданих довкіллю греблі, складає понад 146 млрд гривень.
18 липня Кабмін погодив експериментальний проект відновлення Каховського водосховища та ГЕС від «Укргідроенерго». Реалізація розрахована на два роки.
Проте, серед експертів точаться дискусії - чи потрібно взагалі відновлювати водосховище. Хтось вважає, що цей крок необхідний для економіки, промисловості та сільгоспземель, а хтось вважає, що його відновлення у попередніх розмірах недоцільне.
