Вулицю Кутузова на Шухевича: пропозиції нових назв вулиць Нікополя, які винесли на обговорення

Вулицю Кутузова на Шухевича: пропозиції нових назв вулиць Нікополя, які винесли на обговорення

У Нікополі триває процес перейменування вулиць, назви яких географічно пов'язані з росією, комуністичним радянським минулим та російською імперією.

У третьому пакеті вулиць на обговорення нікопольців винесено назви, серед яких географічні прив'язки до росії - Коломенська, Каспійська, Єнісейська. Також, імена російських політичних та культурних діячів - Кутузова, Тютчева, Чайковського. Натомість пропонуються назви на честь українських політичних діячів, борців за незалежність України, вчених, артистів.

Перелік із новими назвами винесено на громадське обговорення, яке триватиме до 24 червня 2023 року.

Організатор обговорень - управління містобудування та архітектури пропонує ознайомитися із довідками до нових назв. Журналісти редакції Нікополь.City додають характеристику до старих.

З понад 50 нових назв, публікуємо наступні шість.

Вулицю Кубанську на вулицю Якова Новицького

Вулиця Кубанська

Кубань - територія Краснодарського та Ставропольського країв Росії

Кубань — історичний регіон на Північному Кавказі, в долині річки Кубань та її приток.

З кінця XVIII століття заселена українцями, зокрема запорізькими козаками. З 1860 року під назвою Кубанська область адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, земля Кубанського козацького війська. Історичним центром Кубані є місто Краснодар.

Сьогодні це територія Краснодарського, Ставропольського країв, Адигеї, Ростовської області і Карачаєво-Черкесії Російської Федерації.

Вулиця Якова Новицького

Яков Новицький (1847-1925 рр.)

Новицький Яків Павлович - уродженець Катеринославської губернії, відомий український історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог.

Член російського географічного товариства з 1876 року, працював учителем, проводив краєзнавчі пошуки і археологічні розкопки, виховував національну свідомість школярів на основі знань місцевої історії, етнографії, археології, природи.

Неодноразово перебував у Нікополі і селах Нікопольського краю, досліджував місця Запорозьких Січей, острів Хортицю, зібрав багато археологічних, фольклорних і етнографічних матеріалів тощо. Був засновником і першим директором Олександрівського історичного музею – нині Запорізький обласний краєзнавчий музей.

Автор понад 200 наукових праць.

Більше про Якова Новицького тут і тут.

Вулицю Кустанайську на вулицю Михайла Сороки

Вулиця Кустанайська

Кустанай (Костанай) - місто в Казахстані

Кустанай (Костанай) - місто в Казахстані.

Назва на честь одного з міст Казахської РСР, як пропаганда комуністичної ідеї про дружбу народів СРСР.

Вулиця Михайла Сороки

Михайло Сорока (1911-1971 рр.)

Сорока Михайло Михайлович – український політичний та військовий діяч. Провідник крайової організації ОУН на західно-українських землях (1934-1936 рр.). Член краєвого проводу ОУН (1940 р.), заарештований органами НКВС СРСР у 1940 році за звинувачення в боротьбі за незалежність України.

Перебував в концтаборах комуністичного СРСР у 1940-1979 рр. Один із керівників підпільної ОУН - Північ в концтаборах МВС СРСР та Кенгірського повстання в’язнів у 1954 р.

Помер в ув’язненні. Перепохований із РФ у вересні 1991 року на Личаківський цвинтар у місті Львів.

Більше про українського підпільника тут і тут.

Вулицю Кутузова на вулицю Романа Шухевича

Вулиця Кутузова

Михайло Кутузов - російській полководець (1745 — 1813 рр.)

Михайло Кутузов - російській полководець, граф, державний діяч.

Зробив внесок в перемогу Росії у війні 1812 року, коли війська імператора Наполеона вторглися на російську територію.

Був продовжувачем традицій військової справи, які були впроваджені імператором Петром Першим, генералами Рум’янцевим і Суворовим.

Під його командуванням було здобуто чимало перемог, які прославили Російську Імперію на міжнародній арені.

Вулиця Романа Шухевича

Роман Шухевич - борець за незалежність України (1907-1950 рр.)

Шухевич Роман Йосипович - уродженець міста Львів. Український політичний і військовий діяч, активний учасник Організації Українських націоналістів та член його Галицького проводу.

Учасник боїв за Карпатську Україну весною 1939 року, командир батальйону «Соловейко» у складі німецької військової розвідки в 1941-1942 рр.

За завданням Головного Проводу ОУН залишив його.

Очолив і керував збройною боротьбою Української Повстанської армії у 1943-1950 рр., Голова Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (1943-1950 рр.).

Загинув у бою із спецзагоном МДБ СРСР.

Визнаний борцем за незалежність України у ХХ столітті.
У 2007 році Указом Президента України посмертно удостоєний звання Герой України.

Більше тут.

Вулицю Єнісейську на Стародубську

Вулиця Єнісейська

Єнісей - ріка в росії

Єнісей - одна з найдовших і повноводних рік росії і світу. Є природною межею між Західним та Східним Сибіром.

Лівобережжям Єнісею закінчується величезна Західносибірська рівнина, а правобережжя є царством гірської тайги (гори Південного Сибіру і більша частина Середньосибірського плоскогір'я). Від Саян до Північного Льодовитого океану Єнісей проходить через всі кліматичні зони Сибіру.

Гідроелектростанції: Красноярська ГЕС, Саяно-Шушенська ГЕС, Майнська ГЕС.

Вулиця Стародубська

Стародубська - історичне місто Чернігівського князівства

Стародубська – від назви міста Стародуб в Брянській області рф. В минулому - місто Чернігівського князівства, відоме з ХІ століття, історичне місто Сіверщини – адміністративного центру Стародубського полку Війська Запорозького, одного із десяти козацьких полків і єдиного на сьогодні за межами України.

Перебував у складі Української Народної Республіки у 1917-1919 рр., але був захоплений військами російської червоної армії і включений до складу радянської росії у 1919 р.

Вулицю Каспійську на Теодосія Кіранова

Вулиця Каспійська

Каспійське море

Каспійське море - безстічна водойма, яка класифікується як повноцінне море або як найбільше безстічне озеро на Землі. Воно розташоване на території росії, Казахстану, Туркменістану, Азербайджану й ірану.

росія періодично завдає ракетних ударів по об'єктах в Україні з території Каспійського моря.

Вулиця Теодосія Кіранова

Теодосій Кіранов (1897-1935 рр).

Кіранов Теодосій (Феодосій) Миколайович народився у 1897 селищі Сулицькому (на сьогодні територія Нікополя) у родині вчителя.

У 1919 році закінчив Олександрівську Українську учительську семінарію (школу). Працював народним вчителем в школах Нікополя і проводив науково-пошукову роботу в галузі археології.

Перший археолог Нікополя у складі Нікопольського музею витончених мистецтв, з 1929 року – Нікопольського краєзнавчого музею.

Учасник археологічної експедиції академіка Д.І.Яворницького на Дніпрельстані (м. Запоріжжя).

Про Дніпрогесівську експедицію можна почитати тут.

Організатор і керівник розкопок археологічних пам’яток Нікопольського краю на майданчику Нікопольського Південнотрубного заводу.

Численні знахідки Кіранова склали археологічну колекцію музею. Учасник руху «українізації» в Нікополі. Трагічно загинув у вересні 1935 року.

Вулицю Коломенську на вулицю Бориса Грінченка

Вулиця Коломенська

Коломенське - історична місцевість у москві

Коломенське - палацове село, колишня царська резиденція (з 1640), розташована на південь від центру москви. Історична місцевість у москві.

Вулиця Бориса Грінченка

Борис Грінченко (1863-1910 рр.)

Грінченко Борис Дмитрович – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, публіцист, громадсько-політичний діяч.

Редактор низки українських періодичних видань, автор десятка фундаментальних наукових праць, у т.ч., чотиритомного «Словаря української мови».

Один з організаторів і керівників української організації «Просвіта», активний член підпільного «Братства тарасівців», співзасновник таємної Української радикальної партії (1904 р.)

Переслідувався царською поліцією як учасник українського національно-визвольного руху.

Пропозиції інших назв можна подати:

у письмовому вигляді до управління архітектури за адресою: 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1;

у електронному вигляді на адресу електронної пошти: [email protected]. Термін подання – до 24 червня 2023 року включно.

Організатор обговорень зазначає, що пропозиції (зауваження) подаються у письмовій формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи; юридичні особи подають пропозиції у письмовій формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження; анонімні пропозиції не реєструються і не розглядаються.

Отримати консультації можна в управлінні архітектури по вулиці Електрометалургів, 17/1, за телефоном: (0566)684572 або написати: [email protected], [email protected].