Минулого тижня у Нікополі було організовано видачу гуманітарної допомоги для мешканців міста. Продуктові набори від Всесвітньої продовольчої програми ООН World Food Programe отримували нікопольці віком від 18 років.

Для видачі допомоги місцева влада відкрила 9 пунктів у різних локаціях міста, які працюють з 9:00 до 15:00. Видавати продуктові набори почали з 17 лютого.

На одному з таких пунктів я побувала та поспілкувалася з мешканцями міста про те, як вони отримали гуманітарну допомогу, що саме входить до продуктового набору, а також про те, на скільки пенсіонерам вистачить цих продуктів.

Валентина Сергіївна, 85 років

Валентина Сергіївна прийшла за гуманітарною допомогою з 8 кварталу.

Мешканка Нікополя - Валентина СергіївнаМешканка Нікополя - Валентина Сергіївна


«Раніше вже отримувала гуманітарну допомогу, але саме таку — ще ні. В перший день я стояла в живій черзі, проте недовго. Я рано прийшла. Ми звикли до черг, хоча я їх ніколи не любила. Дали талончик, 20 березня прийти. Там вже не буде такої великої черги. Дякую, допомагають», поділилася пенсіонерка.

На питання, чому Валентина Сергіївна не виїхала з Нікополя, говорить, що в місті та Україні залишаються її близькі: «У мене зять працює на заводі. Дочка тут. Онуки з правнуками в Києві».

Людмила Володимирівна, 67 років

Після інсульту жінці важко ходити, тому Людмила Володимирівна за гуманітарною допомогою прийшла вперше.

Мешканка Нікополя - Людмила Володимирівна Мешканка Нікополя - Людмила Володимирівна

«Я в п'ятницю була сімсота, але пішла, бо змерзла — прийшла о 6 годині ранку. А сьогодні прийшла о пів на восьму. До обіду не встигли роздати, тому після обіду записалися — 150 осіб узяли», — розповіла пані Людмила.

Під час бесіди з'ясувалося, що Людмила Володимирівна не була проінформована про щомісячну видачу допомоги.

- Я не знаю… А що, сказали приходить на наступний раз?, — перепитує жінка.

- Так це ж не на один раз, — говорю я.

- А ніхто нічого не казав, — говорить пенсіонерка.

- Наскільки мені відомо, це кожен місяць. Вам не давали талончик?, — додаю.

- Ні, нічого, — відповіла жінка.

- Може перепитаєте?, — раджу я.

- Та я вже не піду…, — тихо говорить Людмила Володимирівна.

Під час нашого діалогу на ґанок будівлі вийшла працівниця, у якої ми спитали за талончик. Жінка винесла пенсіонерці маленький білий папірець. На ньому немає, а ні порядкового номера, а ні часу. Це просто нагадування про дату наступної видачі та номер телефону пункту.

Спочатку Людмила Володимирівна поклала талончик до кишені, а потім до пакета з документами — щоб не загубився.

Валентина Арсентіївна, 66 років

Перекладаючи продукти з коробки до господарської синьої сумки пенсіонерка поділилася, що за гуманітарну допомогу їй повідомила дочка.

Мешканка Нікополя - Валентина АрсентіївнаМешканка Нікополя - Валентина Арсентіївна

«Отаку гуманітарку отримую вперше. Дочка зателефонувала і сказала, що за номером телефону можна звернутися. Я зателефонувала у п'ятницю. Мені сказали, що поки не записують, а просто жива черга. А сьогодні жінка вийшла і сказала, що вже можна записатися за номером телефону, щоб не стояти в черзі. Я в п'ятницю як побачила черги, то я пішла — не стояла. Я прийшла о пів на восьму, так я була за 500-та!», — ділиться Валентина Арсентіївна.

До нашого діалогу приєдналася інша пані.

- А хто це таке придумав? — заговорила жінка за гуманітарну допомогу.

- Ну це така організація, яка в Нікополь привозить. Тому що ми не можемо виїхати… ООНівська якась, — уточнила пані Валентина.

- Ну так що, треба записуватися?, — перепитала жінка.

- Ну вони дають всім. Зараз на цьому тижні поки жива черга. Приходите, займаєте чергу і отримуєте, — ділиться Валентина Арсентіївна, дістаючи вівсянку. — Вівсянка — це добре! …бо нирки…каміння…на ній лише і живеш. Там і мука. Я всю дорогу пеку, щоб не купляти другий раз хліб.

- А раніше яку отримували гуманітарку?, - перепитую я.

- Від Бичкова. Мука була, спагеті, олія, цукор… Це мені вистачить на місяць, — говорить Валентина Арсентіївна за гуманітарну допомогу від ООН.

- А ми от макарони варимо, так нам вистачає на 4 дні. Вони добре розварюються, а тушонку до макарошок, — продовжує діалог жінка.

- А це до борщу квасоля, — говорить Валентина Арсентіївна, дістаючи банки з квасолею. — Така олія гривень 60. Тут літр.

- Як думаєте, приблизно це скільки коштів тут в коробці? — питаю я.

- Багато. Яка мука дорога, олія, консерви. Приблизно на 800 гривень. Ну так це ж 800 гривень!, - підкреслила Валентина Арсентіївна.

Одну з консерв Валентина Арсентіївна вже переклала до сумки.

Також пані Валентина отримала гуманітарну допомогу і на осіб, які не можуть ходити. Таким чином вона їм допомагає. За умовами видачі, про які зазначає міськрада, якщо особа не в змозі особисто отримати набір, за неї можуть отримати інші, але лише за наявності оригіналів документів того, на кого отримується допомога.

Продукти, які Валентина Арсентіївна склала у дві сумки, були компактно складені в коробку і відповідали опису. Наліпка з переліком продуктів та вагою була на кожних коробках пенсіонерок, з якими я спілкувалася. За їх словами, гуманітарну допомогу з описом вони отримали вперше.

На одній з наліпок пакувальником коробок з гуманітарними продуктами від продовольчої програми ООН вказано товариство з обмеженою відповідальністю з Дніпра «Корса». За даними аналітичної системи YouControl основним із видів діяльності товариства є складське господарство, а також — пакування.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися