2022-й - рік війни і змін в її контексті. Ми відкривали для себе нові грані самих себе. По новому дивилися на культурну спадщину, державну мову. Ми майже змінилися - ментально і духовно, але процес трансформації триватиме ще не один рік.
В редакції Нікополь.Сіty вирішили поцікавитися у мешканця Нікополя та мешканки селища міського типу Червоногригорівка, що вони особисто для себе дізналися нового про Україну у минулому році.
Артур Подлужний
«Виявилось приголомшливим, але українського контенту просто до біса багато».
Артур Подлужний
Відкрити Україну там, де здавалося б складно через засилля російського продукту. Як? Наприклад, як це зробив нікополець Артур Подлужний. Він перезавантажив для себе світ українського контенту: музика, книжки, дубляж кіно, пошукові запити українською - це те, що стало для Подлужного і відкриттям, і водночас перемогою над його головним культурним страхом.
«Ще рік тому плейліст, рекомендоване і книжкова полиця переважною більшістю мовили російською. Така сама історія з дубляжем кіно. І чого я справді боявся, це вакууму, неначе світ обертається навколо мови Пушкіна. З радістю було віднайдено, що в ютубі не з'явилась дірка там де був Дудь. В плейлісті на місце Крємсоди або СПБЧ, наприклад, затишно вмостилась Latexfauna», - ділиться Артур.
Ще одним особистим відкриттям у світі української музики Подлужний відзначає новітню військову українську пісню, але проблема все ж таки є. І вона з минулого, в якому хтось дорослішав під Серьожу Жукова та рудого з «Іванушек». Проте вирішити цю проблему можна рестартами української музики, говорить Артур.
«Я для себе заново перевідкрив «Бумбокс». Реву, як білуга, під «Квіти в волоссі», весь альбом «Меломанія» на репіті і повертаю собі свій 2007. Коротше, з музикою все більше ніж добре».
Позитивна ситуація складається і у книговидавництві українською, вважає Артур: «Книг, надрукованих українською на різні теми та літературні вподобання багато. Від історії трипільців до вибраних цитат Зеленського; економіка, політика. Художку я не дуже. Але там, певно, є двіж. Як мінімум переклади західних письменників. Тому, по літературі тверда, як погляд Залужного, 12-ка!».
Позитивно Артур відгукується і про дубляж фільмів українською: «Фільми в українському дубляжі заходять як діти в школу до ковіду. Російська зараз мова пропаганди. І це не ми з неї зробили».
Окремою «бідою» українського контенту Артур називає блогерство та стендап. «Там все пласке і примітивне, або кон'юнктурщина. Нудьга і сум, на мій суровий погляд. Але, найкращий зранку пост – зведення Генштабу по знищеній орді. Доставляється щоденно. Дякуємо нашим захисникам!».
Тим, хто продовжує чіплятися за минуле в якому існує російський контент на Ютубі та російська мова в гаджетах, Подлужний радить просто перевести пристрої і акаунти на українську та писати запити у Гугл також українською.
«Гугліть солов'їною і ви поринете в безмежний простір ua.нету! Приємним бонусом стануть нові нейронні зв'язки, нові слова, звороти, меми, бадьорість і свіжість в оранжереях розуму. Подовжуємо молодість, відтерміновуємо Альцгеймера. Бо якщо вам ліньки вчити мову, то це дзвіночок, що старість мозку вже крадеться своєю посмішкою хижою. А цікавість, як казав живий наш класик, цікавість – то шлях у майбутнє!».
Анастасія Семенюк
«Українська мова живе! І сьогодні ми відкриваємо її важливість для себе»
Анастасія Семенюк
З початком широкомасштабного вторгнення масова відмова громадян України використовувати російську у публічному просторі просто хвилею накрила нашу країну. Державна стала не просто об'єднавчим фактором, а й рушійною силою, яка вплинула на свідомість українців. Особливо тішить той факт, що молоді громадяни України все більше послуговуються нею у публічному просторі та соціальних мережах.
18-річна студентка Національного університету «Запорізька політехніка» Анастасія Семенюк вже другий курс опановує сферу журналістики і говорить, що почала більше споживати українського контенту, повністю відкинувши російськомовний продукт.
«Спершу україномовного продукту було мало, але протягом війни все українське розвивалося: музика, література, дубляж. Тепер є можливість обирати і людям, які тільки переходять на українську, закохуватися у нашу мову», - ділиться Настя.
Майбутня журналістка зазначила, що особисто вона у 2022 році змінила ставлення до багатьох речей, які пов'язані з Україною, так саме, як і отримала враження від змін.
«Проте основне з всього для мене цього року, нарешті — відкрилася важливість мови, національної ідентичності і нашої культури».
