Різдво, Миколая, Водохреще, Старий Новий рік — ці свята відомі та улюблені багатьма українцями. Зимовий цикл свят один з самих яскравих, неповторних та наповнених веселощами, розвагами й традиціями. Недарма в народі говорять: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно, взимку майже щодня – свято. Зимових свят чекають з нетерпінням дорослі та діти. Та чи знаєте ви, як їх святкувати?

Читайте також: Пройди наш тест та дізнайся, що ти знаєш про запорозьких козаків
Читайте також: Тест до Дня української писемності. Якби ви здавали ЗНО цього року

Перевірте ваші знання про зимові традиції українців

Перевірте ваші знання про зимові традиції українців

Пройдіть наш тест, щоб дізнатися цікаві факти про зимовий цикл свят та перевірити свої знання!

Пройти
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Як ще називали українці Щедрий вечір?
  • Маланки

    Правильно! 13 січня в Україні відзначають Щедрий вечір. Він збігається з народним святом Маланки, яке за християнським календарем є днем святої Меланії.
  • Одарки

    Ні. 13 січня в Україні відзначають Щедрий вечір. Він збігається з народним святом Маланки, яке за християнським календарем є днем святої Меланії.
  • Іванки

    Ні. 13 січня в Україні відзначають Щедрий вечір. Він збігається з народним святом Маланки, яке за християнським календарем є днем святої Меланії.
  • Оксанки

    Ні. 13 січня в Україні відзначають Щедрий вечір. Він збігається з народним святом Маланки, яке за християнським календарем є днем святої Меланії.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
7 грудня святкували День святої Катерини. В цей день дівчата ворожили на майбутнє заміжжя. Що вони для цього робили?
  • Зрізали вишневі гілочки і ставили їх у воду

    У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні у хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, —це передвіщало скорий шлюб.
  • Ворожили на картах Таро

    Ні. У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні у хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, —це передвіщало скорий шлюб.
  • Замовляли перед сном, щоб наснився наречений

    Ні. У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні у хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, —це передвіщало скорий шлюб.
  • Використовувалися зерна різних злаків, які мали свої сакральні значення.

    Ні. У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні у хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, —це передвіщало скорий шлюб.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Скільки страв має бути на Святвечір напередодні Різдва?
  • 9

    Ні. Ввечері 6 січня, з появою першої зірки на небі, вся родина збирається за Святою вечерею. На столі обов'язково повинні стояти 12 пісних страв, кожна з яких має особливе значення.
  • 7

    Ні. Ввечері 6 січня, з появою першої зірки на небі, вся родина збирається за Святою вечерею. На столі обов'язково повинні стояти 12 пісних страв, кожна з яких має особливе значення.
  • 12

    Правильно! Ввечері 6 січня, з появою першої зірки на небі, вся родина збирається за Святою вечерею. На столі обов'язково повинні стояти 12 пісних страв, кожна з яких має особливе значення.
  • 6

    Ні. Ввечері 6 січня, з появою першої зірки на небі, вся родина збирається за Святою вечерею. На столі обов'язково повинні стояти 12 пісних страв, кожна з яких має особливе значення.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Коли прийнято щедрувати?
  • 10 січня

    Ні.Щедрувати прийнято 13 січня ввечері – це напередодні Старого Нового року. Цей вечір ще називають Щедрим, звідси і назва – щедрувати.
  • 1 січня

    Ні.Щедрувати прийнято 13 січня ввечері – це напередодні Старого Нового року. Цей вечір ще називають Щедрим, звідси і назва – щедрувати.
  • 13 січня

    Правильно! Щедрувати прийнято 13 січня ввечері – це напередодні Старого Нового року. Цей вечір ще називають Щедрим, звідси і назва – щедрувати.
  • 7 січня

    Ні.Щедрувати прийнято 13 січня ввечері – це напередодні Старого Нового року. Цей вечір ще називають Щедрим, звідси і назва – щедрувати.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
З чого робили Дідух?
  • З польових квітів, які засушували під час жнив

    Ні. З першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками.
  • З першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа

    Правильно! Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками. Потім такі дольки-пучечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти.
  • З ялинкових гілок, які прикрашали оселю під час свят

    Ні. З першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками.
  • Із вербових гілок

    Ні. З першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Яку кутю готували перед Водохрещам?
  • Багату

    Голодна кутя − завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещам у день церковного посту, тому знову варять зерно на воді і, взагалі, голодна кутя складається в більшій мірі з крупи і меду.
  • Голодну
    Голодна кутя − завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещам у день церковного посту, тому знову варять зерно на воді і, взагалі, голодна кутя складається в більшій мірі з крупи і меду.
    https://lifestyle.24tv.ua/golodna_kutya_retsepti_shho_prigotuvati_naperedodni_vodohreshha_n912976

    Правильно! Голодна кутя − завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещам у день церковного посту, тому знову варять зерно на воді і, взагалі, голодна кутя складається в більшій мірі з крупи і меду.
  • Щедру

    Голодна кутя − завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещам у день церковного посту, тому знову варять зерно на воді і, взагалі, голодна кутя складається в більшій мірі з крупи і меду.
  • Смачну

    Голодна кутя − завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещам у день церковного посту, тому знову варять зерно на воді і, взагалі, голодна кутя складається в більшій мірі з крупи і меду.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Що не можна робити після посівання?
  • Приймати гостей жіночого полу

    Ні. Не можна було прибирати зерно від посівання до заходу, щоб не вимести здоров’я і багатство зі свого дому.
  • Виходити з хати до першої зірки

    Ні. Не можна було прибирати зерно від посівання до заходу, щоб не вимести здоров’я і багатство зі свого дому.
  • Прибирати зерно від посівання до заходу сонця

    Правильно! Зерно від посівання не можна прибирати до заходу, щоб не вимести здоров’я і багатство зі свого дому.
  • Сідати їсти, поки не прийдуть гості

    Ні. Не можна було прибирати зерно від посівання до заходу, щоб не вимести здоров’я і багатство зі свого дому.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
На Стрітення люди зазвичай:
  • Ворожили

    Із Стрітенням пов’язана маса прикмет про погоду та різні явища природи. Спостерігаючи за ними упродовж століть, народні синоптики передбачали, коли прийде весна, якою вона буде, коли починати посівні та інші сільськогосподарські роботи, на що буде дорід і недорід, на який врожай слід розраховувати.
  • Купалися в річці

    Із Стрітенням пов’язана маса прикмет про погоду та різні явища природи. Спостерігаючи за ними упродовж століть, народні синоптики передбачали, коли прийде весна, якою вона буде, коли починати посівні та інші сільськогосподарські роботи, на що буде дорід і недорід, на який врожай слід розраховувати.
  • Слідкували за погодою

    Із Стрітенням пов’язана маса прикмет про погоду та різні явища природи. Спостерігаючи за ними упродовж століть, народні синоптики передбачали, коли прийде весна, якою вона буде, коли починати посівні та інші сільськогосподарські роботи, на що буде дорід і недорід, на який врожай слід розраховувати.
  • Прибирали в будинку

    Із Стрітенням пов’язана маса прикмет про погоду та різні явища природи. Спостерігаючи за ними упродовж століть, народні синоптики передбачали, коли прийде весна, якою вона буде, коли починати посівні та інші сільськогосподарські роботи, на що буде дорід і недорід, на який врожай слід розраховувати.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
На Андрія дівчата зазвичай ворожили, а ввечері сходилися разом із хлопцями до просторої хати – щоб було де зібратися для кусання великого коржа із білого борошна. Як він називався?
  • Карачун

    Ні. Збираючись на андріївські вечорниці, молодь пекла обрядовий хліб, який називався калита. Потім його підвішували до сволока на стелю й намагалися стрибнути, щоб відкусити шматок.
  • Калач

    Ні. Збираючись на андріївські вечорниці, молодь пекла обрядовий хліб, який називався калита. Потім його підвішували до сволока на стелю й намагалися стрибнути, щоб відкусити шматок.
  • Книш

    Ні. Збираючись на андріївські вечорниці, молодь пекла обрядовий хліб, який називався калита. Потім його підвішували до сволока на стелю й намагалися стрибнути, щоб відкусити шматок.
  • Калита

    Збираючись на андріївські вечорниці, молодь пекла обрядовий хліб, як правило, це великий круглий корж із отвором посередині, який називався калита. Потім цей корж підвішували до сволока на стелю й намагалися стрибнути, щоб відкусити шматок.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Миколай - святий, день якого в Україні відзначают двічі на рік. Перший раз - 19 грудня. А коли другий раз?
  • 15 червня

    Ні.  22 травня - це день, коли мощі Святого перемістили до міста Барі, що в Італії. У народі це травневе свято ще називають “літнім” Миколаєм.
  • 18 квітня

    Ні.  22 травня - це день, коли мощі Святого перемістили до міста Барі, що в Італії. У народі це травневе свято ще називають “літнім” Миколаєм.
  • 22 травня

    Правильно!  22 травня - це день, коли мощі Святого перемістили до міста Барі, що в Італії. У народі це травневе свято ще називають “літнім” Миколаєм.
  • 25 липня

    Ні.  22 травня - це день, коли мощі Святого перемістили до міста Барі, що в Італії. У народі це травневе свято ще називають “літнім” Миколаєм.
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Яке з цих свят відкривало зимовий святковий цикл?
  • Введення

    Правильно! Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. В народі говорили: «Введення прийде, свят наведе».
  • Новий рік

    Ні. Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. В народі говорили: «Введення прийде, свят наведе».
  • Стрітення

    Ні. Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. В народі говорили: «Введення прийде, свят наведе».
  • Різдво

    Ні. Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. В народі говорили: «Введення прийде, свят наведе».
Перевірте ваші знання про зимові традиції українців
Що було обов'язковим атрибутом колядників?
  • Дідух

    Ні. Традиційним різдвяним атрибутом, який носили із собою колядники, була різдвяна зірка
  • Різдвяна зірка

    Правильно! Різдвяна зірка – традиційний різдвяний атрибут, який носять із собою колядники.
  • Свічка

    Ні. Традиційним різдвяним атрибутом, який носили із собою колядники, була різдвяна зірка
  • Водіння "кози"

    Ні. Традиційним різдвяним атрибутом, який носили із собою колядники, була різдвяна зірка

Поділитись результатом

Далі
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися