14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято – День захисника України. Нікополь.Сitу підготували для вас історію свята, його традиції та прикмети, а також розкажемо, чому це свято було найбільш шанованим у запорозьких козаків.
Легенда про Покрову, традиції та прикмети
Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно. За однією з легенд про виникнення свята, мешканці Константинополя, намагаючись врятуватись від загарбників, звернулись з молитвою до Богородиці про порятунок. І вона з’явилась перед людьми та вкрила їх своїм покровом так, що вороги не побачили цих людей. Тому православні люди шанують Пресвяту Богородицю та вірять, що вона позбавляє від всіх бід.
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем» . В українських селах існувала давня народна традиція справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – була пора наймасовіших шлюбів в Україні. До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі. Зібраний урожай та більш-менш вільний час давали можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. Дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою«.
Свято Покрови символізувало засинання Природи та вкривання Землі на зиму. «Прийшла Покрова – на дереві голо», – казали в народі.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з півдня дув низовий вітер, – зима буде теплою, якщо дув вітер із півночі – холодною, із заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді. Як у будь-яке релігійне свято, на Покрову не можна робити серйозної господарської роботи, а також виконувати багато інших домашніх обов'язків: будувати, копати, прибирати, прати, шити, в'язати, прасувати. Якщо ж все-таки з'являються невідкладні справи, їх потрібно виконувати сумлінно. У свято Покрови не можна лихословити, сваритися з людьми, вживати алкогольних напоїв, бажано навіть не готувати щось серйозного до пізнього вечора.
Вважають, що на Покрову не можна позичати гроші, а ще не можна відмовляти сватам. За прикметою, дівчина, яка відмовила сватам на Покрову, ще роки три не буде ніким просватаною. Цікаво, що в народі збереглося повір’я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: «Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром».
Дні запорозького козацтва
У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови, як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була названа на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці - «Під Твою милість прибігаємо». По завершенні походу - незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.
Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити козацтво. Погоджувався після третьої пропозиції. Цим ніби підкреслював, що йде на цю посаду не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував січовикам за честь і кланявся на чотири боки.
Особливе пошанування Покрови Богородиці почалося, коли козацтво створило свою державу – Гетьманщину. Виникає стиль «козацьке бароко» й новий тип ікони - «Козацька Покрова». На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків.
Після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно отримало й назву - Козацька Покрова. Тому свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Українська Повстанська Армія, яка постала на україських землях в роки Другої світової війни, як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації, теж обрала собі свято Покрови за день заснування.
Не дивно, що підбираючи дату для свята Дня захисника України, вибрали саме цей день, продовжуючи військову традицію від козаків, які боронили українські землі у ХVІ- ХVIІІ століттях, до сучасних українських військових, які і сьогодні захищають нашу державу.
