15 травня відзначається найсімейніше свято нашого часу – Міжнародний день сім'ї. Свято було засноване в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН і швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу.
Сім’я – найдорожчий скарб для кожної людини, джерело натхнення, гармонія стосунків між близькими, душевний спокій. Саме у родині ми завжди зможемо знайти захист, підтримку і порозуміння, відчуваємо себе важливими та потрібними.
Настоятель храму святого праведного Петра Калнишевського у Нікополі, ієромонах Меркурій (Скороход) ділиться із читачами Нікополь.City заповідями про шанобливе ставлення до батьків – головних людей в житті кожної людини і родини.
Переймай від батьків добру науку
Як ми знаємо, Заповіді Божі дані для всіх людей на всі часи: чотири з них позначають ставлення людини до Бога, а шість заповідей – стосунки із ближніми. Заповідь про шанобливе ставлення до батьків – п’ята – подається одразу після заповідей про любов до Бога і є першою про стосунки між людьми. Ця заповідь унікальна ще й тим, що дана з обітницею: Господь обіцяє у разі її дотримання довге і щасливе життя на землі.
Чому ця заповідь поставлена на перше місце у відносинах між людьми? Не випадково Сам Бог благоволить іменуватися Отцем для всіх нас. У євангельських притчах кілька разів використовуються образи батька і дітей, як означення відносин Бога і людини. Молитва, якої нас навчив Сам Спаситель, починається зверненням «Отче наш…»
Як Бог-Творець дає усьому життя і піклується про творіння, так наші батьки є тими, через кого ми прийшли в буття і хто піклується про нас. Тому через підкорення волі батьків, через прийняття від них доброї науки та життєвого прикладу ми також навчаємося шануванню нашого Небесного Отця, підкоренню Його волі та життю за Його заповідями. Хто не здатен виявляти пошану батькам, яких знає і бачить поруч – чи зможе належно вшановувати Бога невидимого?
Шануй батьків, якими б вони не були
Любов батьків до дітей, а дітей до батьків – разом і одне з найбільш природніх почуттів, і те, що постійно піддається випробуванням. Адже якби гріх не мав впливу на ці стосунки, то не була би потрібною окрема заповідь Божа, ще й поставлена першою.
Ця заповідь також і на батьків накладає велику відповідальність, адже вони повинні бути для дітей джерелом навчання правди і добру, любити – самовіддано і жертовно, карати за злі вчинки – милостиво і справедливо.
Зверніть увагу, що Бог вчить нас беззастережно шанувати батька і матір, якими б вони не були. Він не говорить: «Шануй справедливого батька і добру матір». Ні, Він заповідає нам шанувати їх, якими б вони не були – і дратівливих, і несправедливих, і здорових, і під час хвороби… А той болючий досвід, який, можливо, ятрить комусь душу, має завдяки любові стати джерелом зцілення. І тоді ви з любов’ю зможете шанувати своїх батьків, прощаючи їм навіть їхню недосконалість.
Стань до молитви за батьків
Тож, власним прикладом покажімо, як потрібно шанувати батьків, любити їх, бути вдячними, терплячими, піклуватися та молитися за них перед Богом:
«Всемилостивий Боже! Дякую Тобі за моїх батьків та за всі блага, які Ти мені подав через них. Вони виховали мене, навчили любити Твої святі Заповіти та остерігатися гріхів. Я люблю їх і хочу послух до настанов їхніх мати та завжди належно шанувати. Господи, допоможи мені Твоєю силою, щоби я цю заповідь належно виконував (виконувала).
[Коли спочили: Упокой (душі їхні/ душу батька мого/матері моєї) в оселях праведних, де всі святі Твої спочивають, і прости їм і мені провини вільні і невільні.]
[Коли живі:] Благослови, Господи, їх [матір мою/батька мого] всяким добром, здоров’ям та довгим і щасливим життям, оберігай від злого, дай силу перемагати всі труднощі, та на старості літ зміцнення і втіху подай, а по смерті прийми до Небесного Твого Царства. Амінь».
