Оскільки у сучасному світі вівторок — робочий день, то Проводи перенесли на воскресний день, у Фомину неділю, цього року це буде 9 травня. Проте, у деяких містах та селищах є власні визначені дати. Православна церква їх не забороняє.
Ігумен Меркурій (Скороход) ділиться з читачами Нікополь.City про сенс поминальних днів.
Зазвичай Проводи нагадують велике міжродинне застілля: родичі кладуть поверх могили солодощі та крашанки, самі сідають «пообідати» поруч.
Насамперед ми радимо починати поминальний день із храму, а не гробу. Бо у Хомину неділю в храмах служать панахиди в пам'ять про спочилих рідних. Навіть якщо не можете прийти в неділю в церкву — прийдіть за кілька днів до Проводів і, замовте панахиду. Після неї можна йти на кладовище, бо за правилами на нього ходять, щоб закінчити почату в церкві молитву. Наші священники теж йдуть на кладовище: щоб покропити могилки святою водою та помолитися.
Формат Проводів на цвинтарях повинен бути відмінний від того, до якого звикли українці. Покладати їжу на гроби або поверх могили — не православно. Ми тако ж не підтримуємо об'їдання та «обпивання» на могилах, тим більше, коли після людей на кладовищі залишається купа їжі та сміття.
Хочу наголосити вірянам на тому, що сенс поминальних днів полягає не в пікніках на могилах, а в теплій, щирій молитві за близьких, які відійшли у світ інший. Це є найголовнішим, що ми, живі, можемо зробити для них.
