29 квітня 2023 року відзначається 375-річчя обрання Великою Козацькою радою у Микитинській Запорозькій Січі Богдана Хмельницького Гетьманом України з врученням Гетьманських клейнодів.
Святкування на державному рівні цієї дати зазначені у Постанові «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках», затвердженої Верховною радою 17 грудня 2021 року.
Варто зазначити, що 24 серпня 2021 року Президент України підписав Указ «Про День Української Державності», яким визначено одним з державних періодів українського народу – Українську Козацьку Державу, яка почалась і завершилась на території сучасного Нікопольcького краю.
Початок Української Козацької Держави 1648-1775 роки
Нікопольський район є історичним місцем розташування п’яти найвідоміших із семи Запорозьких Січей XVI XVIII століття. Особливе місце посідає Микитинська Запорозька Січ та пов’язана з нею постать видатного державного діяча і полководця Козацької України Богдана Хмельницького (1595/1596-1657 рр.).
Микитинська Запорозька Січ отримала свою назву в українській історичній науці від назви урочище Микитин Ріг на правому березі Дніпра. Топонім вперше згадується у щоденнику посла Священної Римської імперії Еріха Лясоти в 1594 році під час його воєнно-дипломатичної місії на Базавлуцьку Запорозьку Січ.
Місто-фортеця Січ
У 1639 році козаки Війська Запорозького заснували в урочищі Микитин Ріг місто-фортецю Січ. Вона знаходилась на стратегічному місці – найвищому плато (висота якого 75-76 м від рівня моря) правого корінного берега Дніпра.
Завдання Микитинської Запорозької Січі:
- охороняти по берегу Дніпра правобережне Запорожжя;
- не допускати кримських татар через переправи на Дніпрі на Запорожжя та до Правобережної України, зокрема, від Микитиного Рогу до Кам’яного Затону на лівому березі Дніпра, де була територія Кримського Ханства;
- не допускати організації походів нереєстрових козаків на території Великого Лугу проти Кримського ханства та Османської імперії.
У Микитинській Січі постійно перебували по черзі два козацьких реєстрових полки із шести (Чигиринського, Черкаського, Каневського, Корсунського, Білоцерковського, Переяславського) які були в складі Війська Запорозького. На південний схід від Січі виникло на березі Дніпра торгово-ремісниче передмістя, що забезпечувало потреби Січі й обслуговувало переправу.
Микитинська Січ мала таку систему укріплень:
- земляні укріплення – рів і вал у формі кола 1,5х1,0 км – Кіш, у середині якого знаходились січовий майдан, Свято-Покровська церква, будівлі куренів та їх дворища;
- на річці Підпільній (Лапинка) було берегове укріплення (давнє скіфське городище), де знаходилася флотилія козацьких чайок;
- 7-ми метровий курган Висока Могила на території Коша – головний сторожовий пост Микитинської Січі, який мав візуальний зв'язок із козацькими постами на кургані Чортомлик (на півночі), на острові Томаківка (на сході), на кургані Сторожова могила (на заході).
Курган Висока Могила, м. Нікополь. Початок ХХ ст. Курган знищений у 1964 р. під час будівництва стадіону.
Одним із будівничих в Микитинській Січі був - сотник Чигиринського реєстрового козацького полку Богдан Хмельницький та перебував періодично в ній під час прикордонної служби на берегах Дніпра.
Перша гетьманська столиця Богдана Хмельницького
В зв’язку з переслідуванням польської шляхти у грудні 1647 року Богдан Хмельницький прибув із загоном своїх прихильників на Запорожжя і зупинився на острові Томаківка. Тут він встановив зв’язки з козаками, які були у Микитинській Запорозькій Січі і підтримали задуми Богдана Хмельницького відновити свої козацькі права і вольності.
21 січня (за деякими даними 25 або 31 січня) 1648 року загін козаків на чолі з Хмельницьким розгромили польські війська у Микитинській Січі і потім звільнили від них повністю Правобережне Запорожжя.
Портрет Богдана Хмельницького
Богдан Хмельницький відновив воєнно-політичну організацію українського козацтва - Запорозьку Січ і закликав українських козаків до міста-фортеці Січ, яка була в урочище Микитин Ріг.
Упродовж січня-квітня 1648 року під час перебування на Січі Хмельницьким були зроблені наступні кроки:
1. сформував із козаків повстанців нове Військо Запорозьке;
2. створив уряд Війська Запорозького як Козацько-Гетьманської Держави;
3. уклав воєнний союз із Кримським Ханом Іслам-Гіреєм III
4. розгорнув широку агітацію серед населення України для об’єднання його сил у боротьбі за козацькі права і вольності;
Після приходу більшості козаків України на Запорожжя, він отримав довіру від тридцятитисячної загальної козацької ради в Микитинській Січі: «Все Запорозьке Військо одностайно і одноголосно назвало Хмельницького своїм Гетьманом і 19 квітня (29 квітня за новим стилем) постановило і обіцялося стояти за нього у війні з поляками, навіть якщо треба буде головами накласти» (із літопису Самійла Величка).
Вручення гетьманських клейнодів Богдану Хмельницькому означало завершення початкового етапу формування органів управління Української Козацької Гетьманської держави – Війська Запорозького та початок державного періоду в історії українського народу (1648-1775 рр.).
Микитинська Запорозька Січ стала першою гетьманською столицею Богдана Хмельницького. Після перемог Війська Запорозького під його керівництвом над польськими військами на Жовтих Водах і під Корсунем, влада Хмельницького із Запорожжя поширилася на всю Наддніпрянську Україну.
Бойові традиції українського козацтва і Запорозької Січі надихали представників українського національного визвольного руху за волю України, коли вона опинилася під колоніальним гнітом Російської Імперії.
