Приблизно о третій ранку другого липневого дня 3 пожежні машини і 9 надзвичайників приборкували полум'я в будівлі на вулиці Запорізькій, 14. Вогняний півень зухвало розмахував своїм червоним хвостом перед сміливими пожежними, бо був впевнений – історична будівля у його повному розпорядженні.
Боротьбу із вогняною стихією особовий склад Нікопольського районного відділу ГУ ДСНС завершив майже о 6 годині ранку. Вогнем було пошкоджено дах, стіни і підлогу на загальній площі 200 кв. метрів.
Це була історична будівля Нікополя ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Більшість мешканців знайли її як «будівлю старої прокуратури». Наразі від неї незалишилось нічого, крім згадок, світлин та наукових матеріалів.
Редакція Нікополь.Сity вирішила познайомити читачів з цими науковими матеріалами. У першій частині публікації ви дізнаєтесь про архітектурні особливості історичної будівлі, що згоріла.
На останньому подиху
Вулиця Запорізька,14 знаходиться в межах історичного середмістя, у так званій «старій частині»міста. Територія пам’ятки має спокійний характер рельєфу, з незначним ухилом на схід. У бік дамби Каховського водосховища обмежується з півночі та зі сходу – парком ім. О.С. Пушкіна, з півдня – витягнутою вглиб ділянки двоповерховою історично цінною будівлею прямокутної в плані форми.
Зразок архітектури зведений у еклектиці
Будівля мала Г-подібну в плані форму, що зводилась у дві черги: 1-а– орієнтовно у ІІ половині ХІХ ст., 2-га– на початку ХХ ст. Двоповерхова, з червоної опаленої цегли, лицьова поверхня якої оштукатурена щільним шаром, який був фрагментарно втрачений. Місцями поверхня цегли була обшита дранкою, яка виходить назовні через замоканя конструкцій. Видовжений торцевий (північний) фасад розділявся по горизонталі вертикальним деформаційним швом на дві композиційно нерівноцінні частини (5- та 4-осьову) однакової довжини.
Місцями поверхня цегли була обшита дранкою
Віконні прорізи частково були закладені, частково – декоровані лиштвами з лекальної цегли, з гарною проробкою профілів. По вертикалі фасад членувався рядом профільованих гуртів і карнизів. Головний (західний) фасад розташовався вздовж червоної лінії вулиці, мав несиметричну композицію, складаючись з основної частини у сім осей віконних прорізів, опоряджених профільованими лиштвами (із слабко вираженою лучковою перемичкою на 1-му поверсі та прямокутною на 2-му), та одноосьового ризаліту, що виступав з основного тла фасаду (тільки на 1-му поверсі) своєрідним порталом з рустованими наріжниками, завершуючись над міжповерховим карнизом – балюстрадою, фланкованою тумбами.
На 1-му поверсі ризаліту знаходився парадний вхід зі збереженим дверним заповненням, на 2-му поверсі – балконний дверний проріз, який був закладений до рівня віконного. Збереглось ажурне коване балконне огородження та балконна плита по головному фасаду, зі суміщенням відносно умовної центральної осі, яка проходила по вузькому міжвіконному простінку. Фасад декорований гарно проробленим гіпсовим декором: канельованими лопатками, діамантовими квадрами у підвіконних нішах, гуртами, балясинами, ширінками тощо.
Через замокання, зумовлені аварійним станом системи водовідведення та незадовільним станом даху, поверхня цегляних несучих конструкцій стін, що обшита дранкою і зверху потинькована з влаштуванням гіпсового декору, здебільшого оголилась з відшаруванням лицьового шару і потребувала негайного проведення ремонтно-реставраційних робіт, з можливою зміною функціонального призначення будинку. Дворові та південний торцевий фасади були декоровані стриманіше, значна частина первісних прорізів, у тому числі арочні прорізи тераси 1-го по-верху та прямокутні– 2-го, закладені. Через замокання поверхня стін вкрита грибком та тріщинами (на стиках), потребувала ремонтних робіт.
Пам’ятка була зразком архітектури невеликих житлових будинків ІІ пол. ХІХ– поч. ХХ ст., зведених у еклектиці, з використанням трансформованих елементів класицизму, вирізняючись чіткістю форм і якістю проробки профілів.
В продовженні публікації дізнаєтесь про призначення будівлі зі спогадів місцевих старожилів.
За матеріалами наукового видання «Пам’ятки та історії культури міста Нікополя»,
2018 рік.
