Воліючи відпочити від джунглів багатоповерхівок кияни ховаються між залів столичних виставок. В мене також з’явилась така можливість — розчинитися між картин, відвідавши виставку Народного художника України, генія рейтингу «100 геніїв сучасності» британської газети Telegraph у 2007 році — Івана Марчука.
Вийшовши з машини, очі пройняв прохолодний вітер столиці. І, ось вона — багатоповерхівка, що була будівлею Музея Історії Києва та місцем знаходженням виставки. Придбавши квиток та піднявшись на третій поверх, я зайшла до виставкової зали. Перша емоція — захват. В напівтемряві люди обговорювали полотна під лунаючу медитативну музику. Вона ідеально створювала атмосферу та була наче саундтреком до фільму, у який потрапляє кожний відвідувач виставки. Фільм, автором якого був Іван Марчук та організатори виставки. Кожна з картин, по черзі, вабила до себе…
Іван Марчук створив тисячі картин, у власній техніці — пльонтанізм. Повз них неможливо просто пройти. І це прекрасно, що зараз ми маємо можливість писати про нього та відвідувати його виставки, бо за радянських часів через постійні переслідування з боку КДБ художник був змушений тимчасово емігрувати за кордон. І повернувся в Україну тільки в 2011 році. Нещодавно, 12 травня, святкував свої 85 років.
Пльонтанізм Марчука — картини наче «дотикові»
Радянський тоталітаризм і постійні переслідування органами КДБ, через відхилення у роботах від соціалістичного реалізму, змусили творця втекти з СРСР. Марчук виїхав з Радянського Союзу в кінці 1980-х. З того часу митець встиг пожити в Австралії, Канаді й США, звідки вже остаточно повернувся до України у 2011 році.
Іван Марчук працює у власній унікальній техніці пльонтанізму: це дрібні переплетені лінії, які зливаються в неймовірно деталізовані, окреслені образи. Марчук творить свої картини так, що око наче торкається їх при розгляданні. Вони наче «дотикові». На полотнах створюється ілюзія додаткового освітлення, особливо у нічних пейзажах, де головна увага — на образі Місяця. Такий підхід часто порівнюють з технікою видатного Архипа Куїнджі. Це стало однією з Марчукових візитівок.
Від реалізму до абстракцій
Навіть не пам’ятаю, через який час покинула Музей. Близько години, якщо не більше, намагалася відтворити всю магічність за допомогою фотоапарату. Іноді, відривала очі від нього та роздивлялася напльонтані один на одного бризки фарби. Захоплено радіючи тому, що маю змогу роздивлятися «марчучків» (саме так автор, називає свої картини). Від реалізму до абстракцій Марчук все більше закохував мене у мотиви своїх картин.
Найбільше я поверталася до картин «Місяць прокидається» та «В дорозі» .
Остання змусила говорили подумки. Наче художник вклав у неї слова, які відтворювалися у моїй голові:
Тож не пройдіть повз душі генія сучасності Івана Марчука, якщо завітаєте до столиці найближчим часом. Виставка працюватиме до 23 травня 2021 року, у Музеї Історії Києва за адресою: вул. Б. Хмельницького, 7.
