З 2015 року у Нікополі почала працювати міська система відеоспостереження. З кожним роком кількість камер у місті зростає. Вони особливо затребувані поліцією у розкритті злочинів, використовуються мешканцями міста, як можливість у реальному часі подивитися, що відбувається на вулицях міста.
Ми спробували зібрати всю інформацію про нікопольську систему відеоспостереження в одній статті: хто її придумав, кому вона потрібна і де можна отримати запис із камер.
Інформацію надав керівник фірми "Канріт" Сергій Горобченко.
Трохи історії
Ініціаторами встановлення перших міських камер спостереження стали місцеві підприємці. Вони взяли на себе витрати на систему, а встановленням займалася фірма «Канріт». Їм був цікавий цей проект і вони вже мали досвід роботи з камерами спостереження. Система почала працювати у серпні 2015 року. Зображення передавалося в режимі реального часу, записувалося на сервер і було доступне всім в інтернеті на сайті з камерами – https://nikopol.cam.dp.ua/. Зі списку доступних точок потрібно вибрати місце, що цікавить, і дивитися трансляцію. Це зручно, коли потрібно дізнатися, що відбувається під час якихось заходів, яка погода на тій чи іншій ділянці.
У 2016 році громадській організації «Власна ініціатива» (засновником якої є ПП «Канрит») було отримано перший грант у конкурсі ЄС ПРООН, що дало змогу розширити систему. Велику допомогу надав начальник відділу міжнародного співробітництва та розвитку Сергій Дорошенко.
2017 року вдалося взяти і другий грант. Загальна сума фінансової допомоги становила близько 1 мільйона гривень. 25% видатків узяв на себе міський бюджет.
За яким принципом встановлюють камери?
Головним замовником розширення мережі камер є поліція та депутати на округах. Її співробітники пишуть списки: де найбільше відбуваються ДТП, викрадення, крадіжки, і там, де потрібно стежити за громадською безпекою.
Станом на травень 2021 року, у Нікополі працювало близько 170 камер спостереження та 130 камер у рамках фінансування МІСЬКВО у школах.
Камера - це не тільки засіб відеоспостереження, насамперед це засіб профілактики. Комунальним підприємством «Міськавтодор-1» було придбано 50 інформаційних знаків «ведеться відеоспостереження», частину з них уже встановлено у місцях із працюючими камерами. Чимало камер знаходяться у закритому доступі та використовується поліцією для розкриття злочинів.
Трохи статистики
За 2017 рік за даними Нікопольського міськвідділу поліції за допомогою системи відеоспостереження розкрито 3 розбійні напади, 42 факти ДТП у яких постраждало 14 осіб.
2018 рік: 20 пограбувань, 25 ДТП, 3 викрадення авто.
2019 рік: З 12 злочинів із тяжкими тілесними ушкодженнями, 9 було розкрито за допомогою відеоспостереження. З 461 крадіжки, 52 розкрито за допомогою камер
У 2019 році працівники національної поліції сформували список із 68 місць, де вони хотіли б встановити камери зовнішнього спостереження. З цього списку 2020 року виконано близько 40%.
Щоправда, не всі ДТП, які потрапляють у поле зору камер, заносяться до статистики. Бувають ситуації, коли водії просто домовляються між собою та не пишуть заяви до поліції. За словами Сергія Горобченка, понад 70% випадків ДТП фіксуються камерами.
Загальна сума вкладень у міське відеоспостереження становить 3-3,5 мільйона гривень протягом 3-х з половиною років.
Як це працює?
Система працює на внутрішньоміській оптоволоконній мережі: від Еліт-клубу до хлібзаводу. По вул. Електрометалургів: від повороту на Атаманську до автовокзалу. Частина трафіку з камер відбувається у мережах місцевих інтернет-провайдерів. Пріоритет надається тому провайдеру, де взагалі є можливість підключення до мережі. Не у всіх частинах Нікополя є можливість обрати одного із двох провайдерів. На другому місці стоїть вартість абонплати послуг. У майбутньому планується розширення міської мережі, тому що це дешевше та зручніше в обслуговуванні.
Щомиті мережа зі 170 камер генерує приблизно 1,2 Гбіт/с трафіку. За добу виходить 103,7 Тбіта чи 12,8 Тбайта інформації. Зрозуміло, що такий обсяг потрібно кудись зберігати. Для цього задіяно дисковий масив на 80 Тбайт.
Сервери знаходиться у міськвиконкомі, а трансляційний сервер знаходиться у Києві в дата-центрі. Серверне обладнання зі шкільних камер знаходиться в МІСЬКВО. Дані зберігаються від 8 до 12 днів, а деяких випадках навіть 21 день (камери з визначенням номерів). Слід додати, що ні технічний персонал, ні співробітники поліції не можуть видалити записані відео.
Між собою камери відрізняються за функціоналом та ціною від 3 до 45 тисяч гривень. Найдорожчими роботизованими камерами можна керувати, крутити на 360 градусів і наближати ділянки, що цікавлять.
Як отримати відео з камер?
Доступ до архіву мають працівники комп'ютерного відділу міськвиконкому та нацполіції. Вони ж можуть взяти з архіву відрізок, що їх цікавить. Втім, зберегти собі шматочок якогось відео можна й нікопольчанам. Відповідно до пункту №2, ст.19 Закону України «Про публічну інформацію»: Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, чи стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Вам потрібно написати заяву на ім'я міського голови. Потім потрібно надати носій працівникам міськвиконкому, а вони вивантажать на ваш носій той період запису з камер, який потрібен. Ніякого обгрунтування у тому, щоб вимагати таку інформацію не нужно. Також є певні терміни розгляду заяв, які складає 5 днів або у особливих випадках не пізніше 48 годин.
Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію
1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
За словами Сергія Горобченка, не потрібно чекати, поки поліція візьметься за розслідування справи і не чекати моменту, коли запис буде видалено (дані зберігаються від 8 до 12 днів). У поліції можуть не дійти руки.
Підстави зйомки такою камерою законні?
Встановлювати та використовувати відеокамери можна у всіх місцях, за умови, що відеоспостереження не відобразить приватне життя людини, не паплюжить її честь та гідність, місця установок камер узгоджені з власниками (власниками, балансоутримувачами) будинків (приміщень), де дані камери розташовані, а також є інформаційні таблички, які попереджають людей про те, що відбувається їхня відеозйомка.
Стаття 32 Конституції України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише на користь національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно зі статтею 307 Цивільного кодексу, зйомка фізичної особи на фото-, кіно-, тілі або відеоплівку може здійснюватися лише за її згодою. До цих положень належить і цифрова відеозйомка. У цьому передбачається автоматичне згоду особи з його відкриту зйомку надворі, зборах, конференціях, мітингах та інших заходах громадського характеру (якщо надалі від нього не надійде вимога у тому, щоб його зображення не транслювалось надалі).
Таким чином, відеозйомка є законною у публічних (суспільних) місцях, за деякими винятками.
Публічне (суспільне) місце - це місця в яких:
По-перше можлива присутність осіб, які не належать до членів сім'ї, або близьких знайомих особи, щодо якої проводитися зйомка;
По-друге, це місця, в яких особа не сподівається усамітнитися від інших або якимось чином показати своє особисте життя з надією, що цього ніхто не побачить.
До громадських місць слід віднести вулиці, площі, стадіони, торгові центри та інші людні місця, а також кімнати для переговорів, робочий кабінет, в якому часто можна зустріти сторонніх осіб.
Як правило, відеоспостереження в публічних місцях є абсолютно законним, за винятком деяких випадків:
- Не можна здійснювати зйомку, навіть відкрито, в місцях, які визнані місцями особистого користування, таких як, наприклад, туалети, роздягальні, ванні кімнати (та інші місця, де особа усамітнюється від інших);
- Не можна здійснювати зйомку без дозволу у транзитних будівлях (вокзали тощо), органів влади та самоврядування тощо;
- Не можна здійснювати зйомку, якщо своїми діями Ви заважаєте працювати поліції, пожежникам або медичним працівникам;
- Не можна здійснювати зйомку у громадських місцях, які є приватною власністю (наприклад, прибудинкова територія приватного будинку).
При здійсненні відеозйомки в публічних (громадських місцях) камери спостереження повинні знаходитися на видному місці або має бути попередження про проведення відеозйомки або спостереження, розташоване на видному місці. Але крім випадків заборони зйомки, Цивільний кодекс також надає фізичній особі можливість захисту і у випадку, коли ця особа попередньо погодилася на її фото- відеозйомку.
Особа, яка дала згоду на проведення зйомок, може вимагати негайного припинення в тій частині, яка стосується його особистого життя. І зйомки необхідно буде припинити відразу ж після вимоги. Зйомка фізичної особи без її згоди та/або таємно дозволяється лише у передбачених законом випадках. Як правило, це пов'язано з діяльністю правоохоронних органів та регламентується Кримінально-процесуальним Кодексом та Законом України про оперативно-розшукову діяльність.
Хто може встановлювати камери у місті?
Якщо вам вже доводилося заходити та дивитися онлайн-трансляції з камер, то ви могли помітити, що на деяких із них у кутку вказано ім'я спонсора. Це своєрідна реклама за подароване устаткування. Чи може кожен охочий у такий спосіб заявити про себе? За словами Сергія Горобченка, місто на себе бере ліцензію для підключення до програми відеоспостереження та витрати на встановлення. Тобто фактично будь-хто може подарувати камеру місту.
