27 жовтня Україна відзначає День української писемності та мови — подію, що символізує любов до рідного слова, духовну спадкоємність і національну єдність. Це свято не лише про історію письма, а про сучасність — про те, як українська мова формує наше суспільство, допомагає вистояти у війні й стає основою майбутнього покоління.
Історія свята
Свято української писемності та мови традиційно приурочене до вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повісті временних літ» — однієї з перших пам’яток давньоруської історіографії. Саме його вважають засновником писемної традиції на українських землях.
Нестор Літописець систематизував події, що відбувалися в Київській Русі, і тим самим створив перше джерело, де слово стало засобом збереження історичної пам’яті. Тому День української писемності та мови — це не лише культурне свято, а й вшанування тисячолітнього шляху нашої мови, яка пережила заборони, русифікацію та спроби знищення, але щоразу відроджувалася сильнішою.
Мова — серце нації
Українська мова має глибоке коріння, що сягає часів Київської Русі. Вона розвивалася століттями, увібравши у себе звучання народної пісні, мелодику природи й ритм українського характеру. Але цей шлях не був легким.
Історія знає десятки спроб знищити українську: від Валуєвського циркуляра 1863 року, який забороняв «недопустимі малоросійські видання», до Емського указу 1876 року, що забороняв навіть пісні українською. Попри це, мова вижила — у творчості Шевченка, у поезії Лесі Українки, у прозі Коцюбинського й Франка, у колискових, які співали матері своїм дітям.
Сьогодні українська — це не просто засіб спілкування, а символ національної гідності, свободи й єдності. Як писав Іван Огієнко: «Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб».
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — традиція, що триває
Невід’ємною частиною святкування стало написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Цьогоріч він відбудеться 27 жовтня об 11:00, і вже чверть століття ця акція об’єднує українців у всьому світі.
У 2025 році авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, відома романами «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі» та нонфікшн-книгою «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія».
Текст прочитає народна артистка України Наталія Сумська.
Послухати й долучитися до диктанту можна буде на хвилях Українського Радіо, Радіо Культура, у прямому ефірі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо, у Facebook Суспільного та через застосунки suspilne.radio і Дія.
Минулого року до радіодиктанту долучилося понад пів мільйона українців із 30 країн світу. Ця акція стала справжнім символом єднання українців у різних куточках планети — коли всі одночасно пишуть одне й те саме речення, серця б’ються в унісон.
Мова як зброя у час війни
Після початку повномасштабного вторгнення росії українська мова стала не просто елементом культури, а зброєю спротиву. Перехід на українську став для багатьох людей особистим актом гідності, а кожне україномовне слово — виявом внутрішньої свободи.
Українська сьогодні звучить на фронті, у волонтерських центрах, у лікарнях, школах і на вулицях звільнених міст. Вона — мова сили, що протистоїть агресії, брехні та знищенню.
У той час, коли ворог намагається стерти нашу культуру, кожне вимовлене українське слово стає актом спротиву й утвердження державності.
Українська у цифрову добу
Сьогодні українська мова активно розвивається у цифровому середовищі. З’являються онлайн-словники, мобільні застосунки, освітні платформи, які допомагають опановувати мову.
Багато міжнародних компаній запускають україномовні інтерфейси, а український сегмент соцмереж росте й розвивається.
Водночас формується нова лексика, пов’язана з технологіями, бізнесом, сучасними медіа. Це свідчить, що українська не лише живе, а й адаптується до реалій XXI століття, стаючи мовою інновацій, науки й культури.
Як відзначають День писемності та мови в Україні
У громадах, школах, університетах та бібліотеках у цей день проводяться різноманітні заходи:
-
тематичні уроки про історію українського слова;
-
літературні читання та конкурси знавців мови;
-
мовні флешмоби й акції «Говори українською!»;
-
виставки стародавніх рукописів, книжкові ярмарки, зустрічі з письменниками;
-
марафони читання у бібліотеках та культурних центрах.
Багато українців долучаються до святкування в соцмережах, публікуючи улюблені цитати, вірші та історії про те, як вони полюбили українське слово.
Цікаві факти про українську мову
-
Українська мова входить до трійки наймилозвучніших мов світу — поруч із італійською та французькою.
-
У ній понад 256 тисяч слів, і словник продовжує зростати.
-
Найдовше слово в українській — дихлордифенілтрихлорметилметан (пестицид).
-
Українська має 7 відмінків, що дозволяє створювати надзвичайно гнучкі й точні конструкції.
-
У світі існує понад 50 українських суботніх і недільних шкіл, де діти української діаспори навчаються рідної мови.
Як підтримати рідну мову у повсякденному житті
Кожен із нас може зробити внесок у розвиток української мови:
-
спілкуватися нею в родині, на роботі, в побуті;
-
читати книги, дивитися фільми, слухати музику українською;
-
підтримувати україномовних блогерів, журналістів і митців;
-
уникати суржику, вдосконалювати словниковий запас;
-
навчати дітей поваги до слова.
Мова — це не лише граматика чи словники. Це жива енергія, яка формує наше мислення, цінності та спосіб бачення світу.
27 жовтня — День української писемності та мови — не просто дата, а нагадування про те, хто ми є. Це свято любові до слова, поваги до культури й віри у власну державу.
Коли українці в усьому світі одночасно беруть ручки й пишуть диктант єдності, ми знову доводимо: наше слово — це наша сила. Воно пройшло крізь віки, війни й заборони, щоб звучати сьогодні впевнено й гордо.
Тож шануймо українську, говорімо нею щодня, передаваймо її дітям і пам’ятаймо: мова — це Україна, що живе в кожному з нас.
