У Чеському центральному військовому архіві (м. Прага) є і такі документи про дії 1-ї моторизованої бригади СС у Нікополі:
- «Из отчета 1-й мотобригады СС, отд. 1ц, от 03.10.1941 г.
о деятельности 26.9 – 3.10.1941 г.
… Акции по военному обычаю .
10 п.п. СС 27.09.1941 г. расстрелял 5 евреев, отрядом полевой жандармерии 03.10.1941 по приказу командира бригады были осуждены 130 евреев».
- «Из телеграммы № 681 высшего фюрера СС и полиции Россия-Юг от 04.10.1944 г. 1000
… Акции по военному обычаю».
- «Радиограмма № 168/169 высшего фюрера СС и полиции Россия-Юг от 06.10.1941. 1300
… Акции по военному обычаю».
- «Из отчета 1-й мотобригады СС, отд. 1ц, от 10.10.1941 г.
о деятельности 3-10.10.1941 г.
Пленные:
В отчетное время полки доставили 340 пленных и расстреляли 15 партизан.
… Акции по военному обычаю.
В процессе обезевреивания района дислокации 1-й бригады СС были проведены акции по военному обычаю. Далее были расстреляны
6 коммунистов, чья деятельность в качестве агентов НКВД могла быть доказана».
- «Из отчета 1-й мотобригады СС, отд. 1ц, от 10.10.1941 г.
о деятельности 3-10.10.1941 г.
… В отчетное время вновь проведены «Акции по военному обычаю». Общее число 570.
4) пленные 328, расстреляно партизан 28».
Отже, число жертв нацистського розгрому у м. Нікополі складає за два тижні понад 700 осіб.
Що фактично означають «Акции по военному обычаю»?
Свідчення мешканця м. Нікополь Дмитра Марковича Шавла 1931 р. н.:
«… У 1941 р. проживав з рідними у м. Нікополь по вул. Шевченка. Учився я в СШ № 9. Директором був Вовк Федір Іванович. Пам’ятаю як німці бомбили Нікополь в середині серпня 1941 р. Тоді загинуло від німецьких бомб багато людей. 17 серпня 1941 р. в Нікополь вдень приїхали німці на танках з хрестами на борту.
З хлопцями ми гуляли, або пасли корів по околицях Нікополя. Ходили до протитанкового рову, який викопали влітку 1941 р. біля виїзду на Дніпропетровське шосе. Його ширина була до 5 метрів, глибина до 2,5-3 метрів. Викиди землі з рову були наліво. Рів копав екскаватор.
Коли німці зайшли в Нікополь, то вони видали наказ – всі євреї повинні носити пов’язки або нашити на одяг шестикутні зірки.
Наша сім’я мала корову і мені доручили її постійно пасти. Ми з хлопцями водили корів пастися до залізниці Нікополь-Запоріжжя. Поки корови паслися, ми відпочивали під залізничним насипом. Вже восени, десь у жовтні, одного разу ми із-за насипу побачили метрів за 100, що до рову приїхали машини, в кузовах яких були цивільні люди і мотоцикл з німцями. Німці вивели людей з машин. Видно, що за наказом німців цивільні люди роздяглися – чоловіки, жінки, діти, які з себе поскидали одяг. Їх вивели – близько 100 людей до краю протитанкового рову. Ми побачили, німці почали в них стріляти з автоматів. Люди кричали, вбиті падали у рів. Коли ми це побачили, то зрозуміли, що розстрілювали євреїв. І потім про це казали старші люди. Ми поховалися за насипом і погнали корів подалі.
Вересень-жовтень 1941 р.: перший Холокост у Нікополі.
Ми приходили на це місце і бачили, що трупи у рову лежали 3-4 дні непоховані. Потім їх засипали землею військовополонені».
Розстріли радянських громадян єврейської національності наприкінці вересня - на початку жовтня 1941 р. здійснювали військовослужбовці 1-ї моторизованої бригади СС під командуванням бригадефюрера Ріхарда Геррмана. Головний кат першого етапу Холокосту у Нікополі народився у 1895 р. у м. Грюнберг (Німеччина). У серпні 1914 р. вступив добровольцем в армію, був учасником Першої світової війни та поранений у боях. У 1920 р. був демобілізований, служив лейтенантом поліції землі Гессен. Р. Геррман став палким прихильником Гітлера та ідей націонал-соціалізму. У 1929 р. він вийшов у відставку і вступив у нацистську партію. Вже у 1934 р. він був командиром 86-ї бригади СА (штурмові загони) «Аугсбург». У 1937 р. перейшов із СА до СС, де йому присвоїли звання бригадефюрера. Після початку Другої світової війни був призначений командиром 7-го штандарту (полку) СС «Мертва голова». У червні 1940 – травні 1941 рр. командував військами СС у окупованій нацистами Норвегії.
З 25 червня 1941 р. наказом Г. Гіммлера Р.Геррман був призначений командиром 1-ї моторизованої бригади СС. Саме він і підлеглі йому солдати і офіцери є винними у масових знищеннях мирного населення окупованих територій СРСР. Саме він є відповідальним за смерть представників цілих родин – Баршак, Курляндських, Бакст, Зейгер, Сосницьких, Цейтліних, Абрамсонів, Витягайлівських, Рісіних, Галінкіних, Меєрових, Розенбергів, Склянік, Молдавських, Авруміних, Гільдіних, Хайкіних, Аршавських та інших.
Із понад 700 жертв Холокосту, який відбувся восени 1941 р. відомо лише кілька десятків імен і прізвищ. Їх імена не увічнені, їх місце мученицької смерті не визначено, і не вшановано, хоча відомо було всім нікопольцям, які пережили страшні часи нацистської окупації у серпні 1941- лютому 1944 рр.
22 грудня 1941 р. бригадефюрер СС Р. Геррман був убитий у бою під м. Лівни від влучання уламка гранати в голову. Його ім’я залишиться у переліку катів мирного населення та військовополонених на території Нікопольського краю.
Далі буде…
