Україна вже четвертий рік поспіль зустрічає весну в умовах повномасштабної війни. Російські війська продовжують обстрілювати наші міста і села, руйнуючи домівки, інфраструктуру та забираючи життя.
Нікопольщина, що розташована лише за кілька кілометрів від лінії фронту, щодня здригається від вибухів дронів-камікадзе та артилерійських снарядів. Лише протягом 11 квітня 2025 року Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади пережили понад 20 атак, унаслідок яких постраждав поліцейський, а десятки автомобілів, будинки та підприємства зазнали пошкоджень. І такі наслідки тут фіксують ледь не кожен день.
Але навіть у таких умовах українці не втрачають надії та віри. Великдень – одне з найсвітліших християнських свят – прийде й цього року 20 квітня, об’єднавши православних і католиків у спільній радості Воскресіння Христового. Це свято – символ перемоги життя над смертю, що особливо резонує українцям, які щодня борються за свою свободу.
Історія Великодня: від давнини до сьогодення
Великдень, або Воскресіння Христове, – центральне свято християнського світу, яке символізує воскресіння Ісуса Христа після розп’яття. Його історія сягає корінням перших століть християнства. Згідно з Біблією, Ісус Христос воскрес на третій день після страти, що стало основою віри в перемогу над смертю та гріхом.
Дата святкування Великодня рухома: її визначають за місячним календарем, обираючи першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення (21 березня). У 2025 році православні та католики святкують Великдень разом – 20 квітня, що є рідкісним збігом дат, адже православні традиційно використовують юліанський чи новоюліанський календар, а католики – григоріанський.
В Україні Великдень завжди був не лише релігійним, а й культурним святом, сповненим традицій. Чистий четвер присвячений прибиранню оселі та випіканню пасок, Страсна п’ятниця і субота – дні жалоби та молитви. У неділю родини відвідують Великоднє богослужіння і збираються за святковим столом, обмінюються крашанками та вітають одне одного словами «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!». У давнину вірили, що освячені продукти мають особливу силу: наприклад, на Полтавщині оселі прикрашали дерев’яними пташками, які символізували душі померлих родичів, що повертаються на свято. Сьогодні, попри війну, ці традиції зберігаються, хоча й зазнають змін.
Як святкуватимуть Великдень у прифронтових громадах Нікопольщини?
Нікопольщина, яку відмежовує від окупованої території тільки Дніпро, живе в умовах постійної небезпеки. Саме тому святкування Великодня тут набуває особливого значення і зазнає значних обмежень.
У Дніпропетровській області, до якої входить Нікопольщина, влада провела зустрічі з духовенством і правоохоронцями, щоб обговорити безпеку під час Великодніх свят. Комендантська година залишиться без змін: пересування вулицями заборонене, тож нічні богослужіння в храмах не будуть проводити. Вірянам рекомендують долучатися до онлайн-трансляцій, які організовують багато церков, або відвідувати храми вдень, після завершення комендантської години.
Освячення великодніх кошиків також проводитимуть у денний час, щоб уникнути скупчень людей уночі, коли ризик ворожих атак найвищий. Керівників релігійних організацій попросили заздалегідь повідомити парафіян про найближчі укриття поблизу храмів, щоб у разі тривоги люди могли швидко сховатися.
Правоохоронці працюватимуть у посиленому режимі, чергуватимуть рятувальники та медики, адже безпека – головний пріоритет. У прифронтових громадах, таких як Нікополь, Марганець чи Покровське, масові заходи не будуть проводити.
Великдень – символ надії для Нікопольщини
Великдень 2025 року для мешканців Нікопольщини – це більше, ніж традиційне свято. Це момент, коли попри війну, обстріли та економічні труднощі, люди знаходять у собі сили вірити у краще. У прифронтових громадах свято пройде без нічних богослужінь, але віряни все одно освятять кошики, помоляться за мир і зберуться за столом, щоб привітати одне одного словами «Христос воскрес!».
Нікопольщина, яка щодня чує вибухи, не втрачає духу. Великдень тут – це символ стійкості, віри та любові, які допомагають вистояти у найтемніші часи. І хоча війна триває, це свято нагадує: життя переможе, як Христос переміг смерть. Тож нехай Великдень 2025 року принесе кожній родині на Нікопольщині хоч трохи тепла, миру та впевненості у завтрашньому дні.
