Щороку 4 квітня світ відзначає Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Цей день був започаткований Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році з метою привернути увагу до загроз, які несуть міни та вибухонебезпечні залишки війни, а також сприяти розвитку національних спроможностей із протимінної діяльності. Для України ця дата набула особливого значення після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Війна залишила по собі тисячі смертельно небезпечних предметів, зробивши нашу країну однією з найзамінованіших у світі. У цій статті ми розглянемо масштаби проблеми мінної небезпеки в Україні, зосередимося на ситуації в Нікопольському районі Дніпропетровської області та наведемо приклади, які ілюструють реальні загрози для місцевих жителів.
Україна – одна з найзамінованіших країн світу: офіційні дані
Повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, призвела до катастрофічних наслідків, серед яких – масове забруднення територій вибухонебезпечними предметами. За даними Міністерства внутрішніх справ України, станом на початок 2024 року близько 25% території країни – приблизно 150 тисяч квадратних кілометрів – вважаються забрудненими мінами, нерозірваними снарядами та іншими вибухонебезпечними залишками війни. Це робить Україну найбільш замінованою країною у світі, перевершуючи навіть такі регіони, як Афганістан чи Сирія, де проблема мін стоїть гостро вже десятиліттями.
За оцінками неурядової організації Mines Advisory Group (MAG), станом на лютий 2024 року понад 40% українських земель можуть бути небезпечними через бойові дії. З 2014 року, коли росія розпочала агресію на Донбасі, близько 16 тисяч квадратних кілометрів у Луганській та Донецькій областях уже були забруднені вибухонебезпечними предметами. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році масштаби проблеми зросли в рази. За даними ДСНС України, з початку війни піротехніки знешкодили понад 400 тисяч вибухонебезпечних предметів, але це лише мала частина того, що ще залишається на полях, у лісах, на узбіччях доріг і навіть у житлових районах.
Міни та вибухонебезпечні залишки війни становлять серйозну загрозу для цивільного населення. За інформацією ООН, щороку близько 6 тисяч людей у світі стають жертвами мін, і значна частка цих трагедій припадає на Україну. З 2022 року сотні цивільних, зокрема діти, загинули або отримали травми через необережне поводження з вибухонебезпечними предметами. Російські війська свідомо використовують заборонені види зброї, мінують цивільні об’єкти, дитячі іграшки та навіть тіла загиблих, що робить проблему ще більш жахливою.
Нікопольський район
Деякі громади Нікопольського району, які розташовані у прифронтовій зоні, стали місцями, де проблема мінної небезпеки стоїть особливо гостро. Через регулярні обстріли з боку російських військ на території району залишилося безліч нерозірваних снарядів, касетних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів. Місцеві жителі щодня ризикують життям, адже небезпека може чекати їх на власному подвір’ї, у полі чи навіть на дитячому майданчику.
Нікопольщина зазнає постійних атак із застосуванням артилерії, дронів і БпЛА, що призводить до накопичення вибухонебезпечних залишків. За даними ДСНС у Дніпропетровській області, лише за 2024 рік у Нікопольському районі піротехніки знешкодили тисячі небезпечних предметів, але значна частина території залишається неперевіреною. Особливо небезпечними є сільськогосподарські угіддя, де фермери, попри ризик, змушені працювати, щоб забезпечити продовольчу безпеку регіону.
Значення просвіти та розмінування
Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки – це не лише нагадування про проблему, а й заклик до дії. В Україні активно працюють як державні структури, так і міжнародні організації, такі як Halo Trust, Tetra Tech, DDG і FSD, які допомагають у розмінуванні та проводять просвітницькі кампанії. Рятувальники ДСНС регулярно організовують заняття для дітей і дорослих, демонструючи макети боєприпасів і навчаючи основним правилам безпеки: «Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101 або 112!».
Однак розмінування – це довготривалий і складний процес. За оцінками експертів, повне очищення України від мін може тривати десятиліттями, навіть після завершення війни. Саме тому просвіта залишається ключовим інструментом для зменшення ризиків.
