24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна війна росії проти України, яка кардинально змінила життя мільйонів людей, зокрема й мешканців Нікополя та Нікопольського району Дніпропетровської області. Розташований на правому березі Дніпра, навпроти окупованої частини Запорізької області, Нікополь із перших місяців вторгнення опинився під постійною загрозою обстрілів. За три роки війни місто та прилеглі громади зазнали значних втрат — людських, інфраструктурних та економічних. Ця стаття показує ключові аспекти впливу війни на Нікопольщину: жертви, постраждалі, наслідки обстрілів, відтік населення та економічний спад.
Жертви та постраждалі: ціна війни для Нікополя
Через півроку від початку повномасштабного вторгнення Нікополь та Нікопольський район стали однією з "гарячих точок" Дніпропетровської області через близькість до лінії фронту та окупованих територій. Російські війська систематично обстрілюють місто й навколишні громади з артилерії, реактивних систем залпового вогню ("Гради"), дронів-камікадзе та, подекуди, фосфорних боєприпасів. За даними місцевої влади та відкритих джерел, станом на початок 2025 року кількість жертв серед цивільного населення у Нікопольському районі обчислюється десятками, а постраждалих — сотнями.
Перші серйозні обстріли Нікополя зафіксовано влітку 2022 року. Так, 16 липня 2022 року російські війська випустили по місту понад 50 снарядів із "Градів", унаслідок чого загинули двоє людей. З того часу обстріли стали регулярними.
Наслідки обстрілів: руйнування інфраструктури та повсякдення
Обстріли Нікополя та району завдали колосальних збитків інфраструктурі. За три роки війни пошкоджено або зруйновано тисячі житлових будинків, сотні багатоповерхівок, навчальні заклади, медичні установи, магазини, промислові об’єкти та комунікації. Наприклад, у жовтні 2023 року ракетний удар по гімназії в Нікополі спричинив серйозні руйнування будівлі, а також пошкодження 42 приватних будинків і 18 господарських споруд.
У 2024 році російські війська посилили атаки із застосуванням артилерії та дронів. Постійні обстріли також вплинули на критичну інфраструктуру: лінії електропередач, газогони, водопостачання неодноразово зазнавали пошкоджень, ускладнюючи життя мешканців.
Незважаючи на складні умови, місцева влада намагається відновлювати пошкоджене. За інформацією Нікопольської міської ради, в місті систематично ремонтують будинки, щотижня беручи до роботи нові об’єкти. Проте темпи відновлення не встигають за масштабами руйнувань, адже обстріли тривають майже щодня. Жителі змушені жити в постійному страху, а багато осель залишаються непридатними для проживання через відсутність вікон, дахів чи опалення.
Відтік населення: Нікополь втрачає мешканців
Одним із найпомітніших наслідків війни став масовий відтік населення з Нікополя та району. До повномасштабного вторгнення в місті проживало близько 107 тисяч осіб (за даними перепису 2001 року, скоригованими на 2022 рік), а в Нікопольському районі — ще десятки тисяч. Постійні обстріли, небезпека для життя та погіршення умов проживання змусили багатьох залишити свої домівки.
Точних офіційних даних про кількість тих, хто виїхав із Нікополя за три роки, немає, але загальні тенденції для Дніпропетровської області дають уявлення про масштаб проблеми. За інформацією ООН та місцевих джерел, із початку війни до середини 2023 року з України виїхало понад 6 мільйонів людей, а ще 7 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). У Дніпропетровській області станом на 2023 рік зареєстровано понад 300 тисяч ВПО, значна частина яких — із зон активних бойових дій, включно з Нікопольщиною. Нікополь, хоч і приймав переселенців із окупованих територій на початку війни, однак і сам став джерелом міграції.
Мешканці виїжджають переважно до більш безпечних регіонів України, а також за кордон. Люди похилого віку та сім’ї з неповнолітніми становлять більшість тих, хто залишає місто. За оцінками місцевих волонтерів і журналістів, населення Нікополя могло скоротитися на 30–40 % за три роки війни, хоча точні цифри ще потребують підтвердження після закінчення бойових дій.
Економічні наслідки: занепад і боротьба за виживання
Економіка Нікополя та району зазнала катастрофічного удару через війну. До 2022 року місто було важливим промисловим центром із розвиненим металургійним сектором, зокрема завдяки підприємствам, пов’язаним із Нікопольським заводом феросплавів. Проте обстріли, відтік робочої сили та порушення логістики призвели до значного скорочення виробництва.
За даними дослідження Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), війни в середньому спричиняють падіння ВВП на душу населення на 9 % порівняно з довоєнним рівнем. Для України загалом у 2022 році реальний ВВП скоротився на 29,2 %, і Нікопольщина не стала винятком. Місцеві підприємства та дрібні бізнеси змушені або скорочувати діяльність, або повністю зупинятися через небезпеку та брак працівників.
Сільське господарство району також постраждало. Обстріли полів, знищення сільгосптехніки та мінування земель ускладнили обробку ґрунтів. Каховське водосховище, яке раніше забезпечувало зрошення, після підриву ГЕС у червні 2023 року втратило свою роль, що додатково погіршило становище аграріїв Нікопольщини.
Робочі місця скоротилися, а купівельна спроможність населення впала. За даними LB.ua, у 2022 році рівень бідності в Україні зріс до 24 %, і в Нікополі, де багато хто втратив стабільний дохід, ця цифра може бути ще вищою. Водночас місто отримує підтримку від держави та міжнародних партнерів.
Висновок: Нікополь у боротьбі за майбутнє
Три роки війни стали для Нікополя та Нікопольського району випробуванням на міцність. Десятки загиблих, сотні постраждалих, зруйновані будинки, спорожнілі вулиці та занепад економіки — це реальність, із якою зіткнулася громада. Проте, попри все, місто тримається завдяки зусиллям місцевої влади, волонтерів і самих мешканців, які продовжують відновлювати пошкоджене та підтримувати одне одного.
Майбутнє Нікополя залежить від багатьох факторів: завершення війни, повернення людей, відновлення інфраструктури та економічної стабільності. Поки ж війна триває, Нікопольщина залишається прикладом стійкості в умовах, коли кожен день — це боротьба за виживання. Герої, які віддали життя за свободу, і ті, хто залишається в місті, нагадують: Нікополь не здається.
