Тетяна Філь разом зі своїм чоловіком Богданом продовжують розвивати квітковий бізнес у прифронтовому місті, незважаючи на численні складнощі. Родина має два магазини з квітами й іншими товарами для свят. Власну справу започаткували п'ять років тому.
Як вести квітковий бізнес у зоні активних бойових дій? Які труднощі треба подолати? Що дає сил продовжувати роботу? Про це Тетяна Філь розповіла редакції Нікополь.City.
Від думки до квіткового бізнесу
– Чому ви обрали саме квітковий бізнес? З чого він почався?
– Наша квіткова ідея почалася з бажання мати щось своє, де можна рости та розвиватися. Мама чоловіка вирощувала квіти і ми допомагали їй на 8 березня. Тоді чоловік запропонував: «А чому б нам самим не спробувати продавати квіти на свята?». Потім ми подумали: «А чому лише на свята? Адже квіти можна продавати щодня». І з того моменту все почалося – з масштабування власної думки.
Спочатку ми лише обговорювали ідею, а вже через кілька місяців розпочали власний бізнес. Одного разу, гуляючи містом, побачили оголошення про оренду приміщення і подумали: «Чому б і ні?». Початково наші вкладення були мінімальними, а вже потім ми почали розширюватися.
Насправді, за фахом я спеціаліст з туризму і планувала продовжувати свою кар’єру в цьому напрямку. Я ніколи не уявляла себе флористкою, але так вийшло, що знайшла себе в цій сфері. Звісно, я проходила різноманітні курси та майстер-класи, але справжній досвід прийшов з практикою.
Найбільші виклики квіткового бізнесу в час війни
– А з якими труднощами ви зіштовхнулися, коли почалися обстріли Нікополя?
– Тоді масово виїжджали люди, кілька тижнів у нас були провали в продажах, ситуація була критична. Тому ми призупинили роботу у Нікополі і вирішили відкрити магазин квітів у Дніпрі.
У Дніпрі справа пішла добре, нас підтримували нікопольці, які також туди виїхали. З'явилося багато постійних клієнтів, замовлення стали цікавішими.
Але через півроку ми повернулися в Нікополь – я дуже хотіла додому. Ми приїхали і знову відкрили свій магазин. Навіть звикли до щоденних обстрілів. І в умовах війни потрібно працювати та розвиватися. Життя продовжується.
– Як війна вплинула на постачання квітів та інші логістичні питання?
– На початку війни ситуація була дуже напруженою. Протягом перших тижнів ми обмежувалися лише місцевими квітами, бо навіть українські до нас не доїжджали. Імпортні квіти ми змогли отримати через місяць-півтора, після початку повномасштабного вторгнення. Зараз постачання налагодилося і проблем з цим немає.
– Як вам вдається утримувати бізнес у Нікополі? Який найбільший виклик власниці квіткового магазину у прифронтовому місті?
– Балансуючи між бажанням і обстрілами, ми пристосовуємося до обставин, у яких знаходимося. Найбільший виклик – вижити в цих умовах, забезпечувати стабільний продаж квітів, щоб дарувати безмежну радість клієнтам.
Ми розпочали свій бізнес, коли почався карантин. З такими надіями! Але потім були змушені закритися і працювати лише на доставку. Створили інстаграм-сторінку, запустили рекламу і люди стали активно замовляти квіти. Згодом ми знову відкрилися і почали працювати офлайн.
Тому я навіть і не знаю як це – працювати нормально. Тоді був карантин, зараз війна. Але я рада, що є бізнес і він працює. За останні пів року ми, навіть, відкрили ще один магазин у Нікополі.
– Де ви знаходите натхнення та мотивацію продовжувати роботу у таких складних умовах?
– Окрім безмежної краси квітів, звичайно, мене мотивує те, що хочеться жити, а не виживати. Тобто власний бізнес – це фінансова подушка, яка допомагає жити, купувати їжу, одяг, бачити красу своїми очима.
– Який досвід або поради ви б дали іншим підприємцям, які працюють у таких же умовах?
– Я рекомендувала б іншим підприємцям набиратися морального та фінансового терпіння. Незважаючи на те, що зараз відбувається в країні, все одно потрібно вкладати кошти у свій бізнес та удосконалювати його. Адже життя не стоїть на місці, потрібно змінювати себе відповідно до тих обставин, у яких ми знаходимося.
Попит на квіти у місті, яке постійно обстрілюють
– Як часто нікопольці купують квіти і чи війна вплинула на попит?
– Кожна людина сама обирає свято, яке потребує квітів. Звісно, ніхто не відміняє 8 березня чи, наприклад, День Матері.
На жаль, під час повномасштабного вторгнення частіше купують квіти на траурні події. Загалом, букети замовляють кожного дня. Звісно, не завжди є гарні продажі, але вони є.
Зараз багато людей замовляють квіти здалеку для своїх рідних, які залишилися в Нікополі. У цій ситуації я наче посланець, який має донести цей подарунок близькій людині та передати фідбек замовнику.
Особливо трепетно, коли бачу сльози на очах матері, якій донька з-за кордону замовила квіти. Вона бере цей букет і починає плакати, бо це звістка від рідної людини. Саме в такі моменти я розумію, що знаходжусь там, де маю бути.
– Чи є у вас улюблена історія, пов'язана з вашим магазином або клієнтами?
– Мені дуже подобаються ситуації, коли протягом дня до нас звертаються кілька людей і замовляють букети. Коли ми доставляємо їх, виявляється, що в іменинника ціла оранжерея саме з наших квітів. Тобто люди, не домовляючись, придбали їх всі у нас.
Слідкуйте за нашими матеріалами в Facebook, Telegram та Instagram.
