Зоряний шлях Покрову: від депресивної провінції – до сучасного європейського міста

Історія міста Покров, що на Нікопольщині, почалась у 1883 році, коли інженер-геолог Валеріан Олександрович Домгер знайшов тут поклади марганцевої руди. Офіційною датою народження міста вважається 1956 рік, коли окремі робітничі поселення були об’єднані в один населений пункт.

У своєму сучасному вигляді Покровська міська територіальна громада остаточно сформувалась наприкінці 2018 року, шляхом приєднання Шолоховської сільської ради. До війни тут проживало близько 45 тисяч мешканців. Всього до складу громади входять 6 населених пунктів — місто Покров, смт Гірницьке та Чортомлик і 3 села: Миронівка, Улянівка, Шолохове.

Журналісти Нікополь.City побували в гостях в Покрові та побачили успіхи громади від реформи децентралізації.

Від модернізації системи опалення до будівництва дитячого садку

За час, що минув від початку децентралізації, місто досягло дивовижних успіхів в урбаністичних процесах, питаннях благоустрою й озеленення, медичній та освітній сферах. Окрім цього була модернізована система опалення та водопостачання. Покров став першим містом в Україні, що повністю відмовилось від російського блакитного палива в галузі теплопостачання, перейшовши на використання альтернативних енергоносіїв. Систему вуличного освітлення автоматизували та повністю замінили на світлодіодне. В місті відкрито безкоштовні та, що важливо, інклюзивні громадські вбиральні, побудовано новий дитячий садок. Розвинена дорожня та велоінфраструктури.

Керує громадою Олександр Шаповал, який в далекому 2015 році йшов на вибори самовисуванцем, обіцяючи виборцям «побудувати Європу в окремо взятому місті». За час першої каденції його команді вдалося реалізувати понад 2000 інфраструктурних проєктів, в результаті яких місто змінилось до невпізнаваності.

Юрій Голик, який у 2019 році очолив програму «Регіональний розвиток» в аналітичному центрі «Український інститут майбутнього» (UIF), на своїй сторінці в Фейсбук назвав Покров «найкомфортнішим містом України, серед не регіональних центрів» у 2021 році.

Позитивні процеси красномовно знайшли своє відображення в результатах чергових виборів міського голови 2020 року, на яких Олександр Шаповал набрав безпрецедентні 78,95%.

Покров незмінно є одним із лідерів в рейтингах прозорості та підзвітності влади, а у 2019 році – очолив його, ставши найпрозорішим містом України, за результатами дослідження, що проводить організація Transparency International Ukraine.

Розвиток попри труднощі

З початком пандемії коронавірусу, а потім і повномасштабної війни, процес реформ дещо загальмувався, але не зупинився.

Попри те, що країна знаходиться в стані війни, торішні надходження до бюджету склали понад 360 мільйонів гривень, що склало майже 93% від запланованого.

Громада робить значний внесок на шляху до нашої неминучої перемоги над загарбником. Лише за 2022 рік громада Покрову прийняла у себе, розселила та забезпечила речами першої потреби понад 8 тисяч вимушених переселенців, як із віддалених регіонів, так і в межах Нікопольського району. Зараз їхня кількість становить вже понад 11,5 тисяч – чверть від довоєнного населення громади. Більш ніж 3 тисячі з них – діти. До цієї цифри варто було б додати й людей, що не оформлювали статус ВПО, проте отримують прихисток та користуються інфраструктурою на території громади. Їх складно підрахувати, бо здебільшого вдень вони працюють в сусідньому Нікополі, що вже понад рік потерпає від ворожих обстрілів.

Окрім гуманітарної сфери, громада дбає і про військових. Минулого року місцеві видатки на потреби обороноздатності склали більш ніж 23 мільйони гривень. За ці кошти закуповували спецтехніку, різноманітне обладнання, транспортний засіб та запчастини й пальне до нього.

Оскільки місто розташоване на найбільшому в Європі родовищі марганцевих руд, запаси якого оцінюються в понад 400 млрд тонн, ключовими галузями економіки є добувна та хімічна промисловості. Найбільшу роль серед них відіграють ТОВ «Резинопласт», Покровський гірничо-збагачувальний комбінат та товариство з обмеженою відповідальністю «Procter & Gamble Україна».

Культурні пам’ятки громади

У всьому світі Покров відомий не лише завдяки своїй промисловості. 1971 році відомий археолог Борис Мозолевський знайшов на території громади шедевр світової античної культури давньої майстерності – золоту скіфську пектораль. Саме ж місто знаходиться на території колишніх земель Війська Запорізького, де понад 300 років тому базувалася Базавлуцька та Чортомлицька Січі. Іменем славетного кошового отамана Івана Дмитровича Сірка названа центральна площа міста.

Серед сучасних культурних Пам'яток можна виділити фонтан Кам'яна квітка, що знаходиться навпроти міської ради. Досить сучасно виглядає і пам'ятний знак мешканцям громади, що брали участь в ліквідації Чорнобильської катастрофи – він знаходиться в самому серці вулиці Центральної, яка за часів каденції Олександра Шаповала, стала повністю пішохідною.

Співпраця з партнерами

Децентралізація дала можливість колись бідній громаді з занедбаною інфраструктурою акумулювати надходження від податків, відродити промисловість, ефективно розпоряджатись землями та об'єктами комунальної форми власності й залучити додаткові джерела фінансування. Зокрема, завдяки програмі президента «Велике Будівництво» відбулась реконструкція освітніх та медичних закладів міста.

Не останнє місце займає і співпраця з міжнародними організаціями та благодійними фондами. Так, наприклад, минулого року у вигляді гуманітарної допомоги від ЮНЕСКО та компанії Google через департамент освіти облдержадміністрації громада отримала 37 ноутбуків.

Функціонує Центр надання адміністративних послуг. З його допомогою спростили доступ до отримання адміністративних послуг в місті. ЦНАП від 2018 року є активним учасником Програми «U-LEAD з Європою».

Вже п’ять років в Покрові діє інклюзивно-ресурсний центр. Тут під керівництвом Вікторії Демуш працюють психологи, логопеди, дефектологи, реабілітологи, які допомагають дітям з особливими освітніми потребами здобувати дошкільну та загальну середню освіту.
Вартують відзнаки й успішні зрушення в процесах формування безбар’єрного середовища та в питанні доступності міста для маломобільних верств населення.

Екскурсія містом

Під час нашого візиту, ми не змогли особисто поспілкуватися з головою громади Олександром Шаповалом. На жаль, він знаходився у терміновому відрядженні, то ж ми самостійно прогулялись містом. Під час екскурсії ми поспілкувались з працівниками комунального підприємства «Добробут». Воно виконує функції з благоустрою, озеленення та утримання парку імені Бориса Мозолевського – візитівки міста та його окраси.

Нас радо зустріли, співробітник показав нам парк та розповів про проблеми, які виникли внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС.

«Я вже багато років є працівником «Добробуту». Раніше, після реконструкції, ми опікувались лише територією парку. Але зараз у наші обов'язки входить також усе, що стосується благоустрою громади: це й озеленення в місті, і зовнішнє освітлення, і багато чого іншого.

Досить важко було від початку червня. Ви ж бачите, яке все зелене? Це просто титанічний труд! Ми впорались. Не без втрат, звісно… Біля вхідної групи є невеличка галявина. На жаль, там не вдалося зберегти трав'яний покрив в належному стані. На тому місці росте не дуже багато дерев, в іншому випадку, тінь що вони дають, допомогла нам. Але, в цілому, я вважаю, що ми впорались».

Комунальник розказав і про дерева, які ростуть в парку. Каже, свіжо висаджені канадські клени нещодавно закупили коштом місцевого бюджету, але мають і багато власних саджанців.

«Ось ці павловнії принесла нам місцева жителька, – показує. – Містяни досить часто приносять саджанці: дерева, квіти... Їм подобається проводити тут час.

Важко повірити, та були часи, коли тут було страшно ходити, навіть вдень! Зараз це місце притягує.

По периметру парку ви бачите досить велику необроблену ділянку – це все також територія парку, згідно з планом. Раніше вона ніколи не була облагороджена.

На цьому місці ми завершуємо землевпорядні роботи. Розпочали їх ще навесні, але через нестачу води та аномальну спеку процес загальмувався. Наразі прибрали старі коріння дерев, встановили систему поливу, підготували все необхідне для засівання газону. Думаю, трошки спаде спека, і ми поновимо роботу в цьому напрямі. Плануємо завершити вже восени.

З нетерпінням чекаємо нового водогону, який будується державним коштом. Він має доставляти нам хорошу воду, здається, з Хортиці», – ділиться чоловік.

Почувши нашу розмову про воду, місцевий мешканець Віталій додає:

«Та вода, що ми маємо зараз, на жаль не зрівняється за якістю тією, що була до підриву ГЕС. Проте будь-яка вода, навіть технічна, краща за її відсутність. Ми отримали її в крані значно раніше за інші громади – менш ніж за місяць, після підриву ГЕС. Я уважно спостерігав, як це робилось у сусідів. І все, що я можу сказати з цього приводу: таке враження що ми просто з різних планет. Наші напряму домовлялись з різноманітними міжнародними фондами, волонтерськими організаціями, обласною адміністрацією – тому, на мій погляд, все і робилося швидко та ефективно. Це і є, в моєму розумінні, децентралізація – мінімум посередників, максимум ефекту.

Щодо питної – маємо серйозні проблеми. Безумовно, з фондами співпрацюють, питну воду підвозять – бутельовану. Проте, вистачає її не всім, а лише вразливим верствам населення. Решта ж має купувати її самостійно».

І все ж навіть така трагедія не зломила людський дух. Змогла об'єднати громаду, місцеву владу, підприємців і партнерів у подоланні наслідків терористичного акту з боку агресора та не допустити екологічної катастрофи.

У співпраці з міжнародними організаціями та волонтерами містяни забезпечувалися водою в необхідному обсязі. Так посольство Швейцарії в Україні, що одним із перших відреагувало на ситуацію з водопостачанням, серед іншого передало місту сучасний транспорт, з місткістю 6 кубометрів та термоізоляцією, для перевезення питної води.

А завдяки християнській організації WATER MISSION у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції ООН (МОМ), за програмою «Безпечна вода в Україні», громада отримала мобільну станцію очищення питної води, де місцеві мали можливість безкоштовно отримати питну воду у кількості 5 літрів на особу.

«Наші люди дійсно найкращі! Вони – незламні! І ми віримо, що здолаємо будь-які негаразди та відновимо мирне життя на рідній землі!», – дякує містянам голова Олександр Шаповал на сторінці у Фейсбук.

Як відомо, в будь-якій сфері менеджмент може найкраще довести свою ефективність саме під час кризових ситуацій. Із зацікавленістю будемо і надалі спостерігати за успіхами Покровської міської громади.

Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.