Телеграм-канали: читати чи не читати? Як відрізняти фейки? Говорять фактчекери та медійники
Під час повномасштабного вторгнення ведеться не тільки фізична, а й інформаційна війна. Тому дуже важливо пам’ятати про інформаційну гігієну і критично ставитися до будь-якої інформації в Інтернеті.
Редакція Нікополь.City вирішила підняти тему медіаграмотності. Ми опитали чотирьох мешканців району і дізналися - які джерела інформації вони обирають та як її перевіряють.
Роман Матюнін
Роман ділиться, що дізнається місцеві новини від людей та з телеграм-каналів: Труха Україна, Реальна війна і ГУР. В новині звертає в першу чергу увагу на кількість вподобайок. Але зазначає, що перш ніж самому поставити реакцію в соцмережі він спочатку читає новину повністю, а лише тоді оцінює її.
А от перевірку джерела інформації на відсутність фейків чи дезінформації хлопець не проводить.
“Я прочитаю і все. Так само приходять люди, спілкуються, розказують і все”, - ділиться Роман.
Віталій Кофанов
Віталій також дізнається новини з телеграм-каналів: Лачен пише, Нікополь.Оперативна інформація.
Зазвичай хлопець використовує 2-3 офіційні канали для перевірки інформації, тому вірить їм.
У новині Віталій перш за все звертає увагу на час і зміст публікації, а реакцію ставить вже після прочитання.
Світлана Нємченко
Світлана говорить, що новинами цікавиться мало. Але користується багатьма джерелами інформації. У Телеграмі це канал громади - Червоногригорівська ТГ, офіційний канал очільника районної військової адміністрації Євген Євтушенко. Нікопольська РВА і Непосредственно Gachi.
Щодо всеукраїнських - Лачен пише. У Фейсбуці це група Червоногригорівська селищна територіальна громада, в Інстаграмі офіційна сторінка Президента України Володимира Зеленського.
У публікаціях особливої уваги на деталі не звертає, але реакцію ставить вже після прочитання. Інформацію Світлана також не перевіряє, адже користується офіційними джерелами.
Ірина Макогон
Як і більшість опитаних мешканців району для здобуття інформації Ірина використовує телеграм-канали: ТСН, Денис Шмигаль, Володимир Зеленський, Україна online, Нікополь. Оперативна інформація.
Зазвичай дівчина використовує від 4 до 6 джерел інформації. Вони офіційні, тому Ірина їм довіряє. Реакції дівчина ставить після прочитання новини, а увагу, в першу чергу, звертає на дату, час публікації та кількість написаного.
Читати якісні та авторитетні медіа
Авжеж опитування не є репрезентативним, адже воно проведено редакцією. Але, проаналізувавши відповіді, ми побачили, що найбільше нашим респондентам зручно отримувати новини з телеграм-каналів.
Тож журналісти Нікополь.City звернулися до колег з Детектору.Медіа, які зокрема сприяють підвищенню медіаграмотності населення та команди фактчекінгової ініціативи НотаЄнота.
Ми поставили досвідченим медійникам кілька питань на тему довіри до телеграм-каналів, пошуку додаткових джерел інформації та отримали поради - як відрізнити дезінформацію і фейки від справжніх новин.
1. Чи можна вважати телеграм-канал офіційним джерелом, якщо за веденням каналу стоїть чиновник?
2. Попри зручність телеграм-каналів для більшості, де ще варто отримувати інформацію?
3. Як відрізнити дезінформацію і фейки від справжніх новин?
Альона Романюк
Журналістка, авторка фактчекерського проєкту “Нота Єнота”
1. Питання, наскільки можна вважати представництво у телеграм-каналі того чи іншого органу або людини офіційним каналом комунікації, точаться кілька років. По факту, ми маємо телеграм-канали, у яких активно комунікують такі структури як Офіс президента, Служба безпеки України, Повітряні сили України, Страком ЗСУ, Міністерства та десятки інших.
Журналісти теж беруть інформацію з цих телеграм-каналів, оскільки вона зʼявляється там найшвидше. Тому можемо розглядати офіційні телеграм-канали конкретних органів та структур як джерело інформації. Проте росіяни створюють фейкові телеграм-канали українських органів влади, тому треба бути обережними та перевіряти, чи дійсно ви підписані на справжній ресурс.
2. Я рекомендую якісні медіа (з Білого списку ІМІ), де працюють фахові журналісти й перевіряють інформацію, несуть відповідальність за новини, які поширюють. Також варто користуватися офіційними сайтами. Головне - відписатися від анонімних телеграм-каналів та сайтів-сміттярок, де немає ні контактів, ні імен журналістів та редакторів.
3. По-перше, фейки завжди виникають там, де є актуальна тема. Тому важливо керуватися офіційною інформацією з одного боку, а також, якщо немає розуміння якоїсь теми, то спробувати розібратися в основах.
По-друге, читати офіційні джерела, а емоційну інформацію сприймати критично. Якщо повідомлення викликає емоції, то слід відкласти телефон і піти на кухню, поставити чайник, заварити чай, випити його і тільки потім перечитати новини. Це я називаю "методом чашки чаю".
Фейки спрямовані на те, щоб викликати у нас емоції, а тоді, під впливом емоцій, ввести нас в оману. Коли ми відкладаємо телефон з емоційними повідомленнями, перемикаємося на щось інше, то переходимо з емоційного типу мислення та раціональне, і таким чином вмикаємо критичне мислення.
По-третє, робити цифровий детокс. Щоб мати змогу аналізувати новини та відрізняти правду від фейків, нам необхідно дати собі час відпочити від постійного інформаційного потоку. Наприклад, визначити час, коли ви читатимете/дивитиметеся новини - вранці та ввечері.
Вадим Міський
програмний директор ГО “Детектор.Медіа”, член Наглядової ради Суспільного мовлення
1. Краще все перевіряти. Профілі в соцмережах, навіть з галочкою "перевірено", можуть бути фейковими. Насамперед, якщо йдеться про сторінку органу влади, політика чи чиновника - варто звернути увагу на те, як довго вона існує, скільки там підписників, лайків тощо.
Часто фейкові сторінки створені недавно, мають невелику аудиторію. Якщо є сумніви - перевірте, чи поширена та сама інформація на офіційному сайті, в авторитетних медіа, в інших соцмережах.
2. Я раджу читати саме медіа, які мають авторитет. Якщо вам зручний Телеграм як платформа, то там можна знайти канал відомого медіа (наприклад, Суспільне мовлення), і читати його.
У медіа редакційна команда вже робить професійний фактчекінг та аналіз, на який широкому загалу медіаспоживачів просто бракує і часу, і навичок. І медіа несуть відповідальність за інформацію, яку вони поширюють. На відміну від телеграм-каналів, особливо анонімних, за якими не стоять відомі громадськості люди.
3. Насамперед, в усьому що ви чуєте не з офіційних джерел — варто сумніватися. Критичне мислення, особливо в часи війни, це важлива навичка для виживання. Звертайте увагу на джерело інформації: звідки почули, де прочитали. Чи є вайбер-чатик або анонімний телеграм-канал адекватним джерелом для отримання саме цієї інформації?
Від усього анонімного я раджу взагалі відписатися. А також від каналів, які не є засобами масової інформації, але мімікрують під них — всілякі "блискавки", "трухи". Анонімні канали у месенджерах створені з однією метою — впливати на вашу свідомість і прийняття вами рішень.
Насамкінець: довіряйте медіа, частіше заходьте на новинні вебсайти, або підпишіться на канали авторитетних медіа в месенджерах, у яких ви звикли отримувати новини.
