На початку лютого цього року Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України благочинного Нікополя і району отця Меркурія офіційно призначено на посаду військового капелана Нікопольського гарнізону із присвоєнням офіцерського звання - молодшого лейтенанта.
Посада військового капелана вперше введена в історії Нікопольського гарнізону і тепер настоятель храму Петра Калнишевського Православної Церкви України отець Меркурій вже повноцінно є військовослужбовцем. До цього часу 8-річна капеланська діяльність священнослужителя звершувалася на волонтерських засадах.
Про те, що зміниться в пасторській та капеланській діяльності нікопольського священнослужителя після його офіційного призначення, які обов'язки благочинний матиме та чому капеланство важливе для нашого сьогодення, отець Меркурій особисто розповів журналістам Нікополь.City.
«Все що я звершував - пастирське служіння в лавах Збройних Сил - так і буду продовжувати. Тільки розумію, що зараз маю більшу відповідальність, яка концентрує мене на те, що більше часу я все-таки присвячую військовослужбовцям. Але я не забуваю про те, що я священнослужитель - і ще одна моя місія - звершувати службу і для звичайних людей, звершувати своє служіння в храмі разом зі своїми парафіянами, волонтерами, людьми доброї волі», - ділиться отець Меркурій.
Священнослужитель розповідає, що в обов'язки капелана входить оформлення всіх релігійних прав, які зумовлені Конституцією і Законами України, а також - виконання всіх поставлених задач, як військового, так і духовного керівництва.
«Капелан має також складати програми з лекціями та заняттями, планувати спілкування з воїнами. Такі плани мають бути затверджені Командувачами».
Настоятель нікопольського храму Петра Калнишевського наголошує на важливості присутності капелана на бойових позиціях, де військовослужбовці несуть службу:«Капелан - це той, хто підтримає, підкаже, щось привезе, дасть пораду - чи то молитвослов, чи інші речі, які потрібні православному християнину».
Серед наших воїнів є не тільки представники православного віросповідання, але й інших конфесій. Тому в обов'язки капелана в жодному випадку не входить «витягування» воїна від одної релігії до іншої, акцентує благочинний. «Я, як священник, маю забезпечити всі умови, для того чи іншого воїна. Забезпечити духовне оформлення представника тієї релігійної конфесії, релігійної організації, до якої він себе відносить», - ділиться отець Меркурій.
Сьогодні капеланство - це приклад міжконфесійного миру, який об'єднує довкола себе представників багатьох конфесій, які сьогодні долучаються до того, щоб допомогти нашій армії відкинути всі непорозуміння, ділиться отець Меркурій.
«Ми маємо бути сьогодні одним фронтом, бо у нас є і православні, і протестанти, і греко-католики, і юдеї, і мусульмани - вони всі сьогодні пліч-о-пліч стоять за перемогу на фронті: хтось як волонтер, хтось як представники релігійної чи культурної дипломатії. Тому наш обов'язок - допомога військовослужбовцям. Якщо священник не може брати до рук зброю, то для нього зброєю є слово Боже», - зазначає військовий капелан Нікопольського гарнізону отець Меркурій.
