Коли надають можливість – потрібно скористатися. Особливо, якщо це стосується життя Нікополя у воєнний час.
Саме така можливість – розказати про Нікополь теперішній, і той, який був до постійних обстрілів, випала нашій редакції. Перебуваючи в Києві ми отримали запрошення від мовного омбудсмена Тараса Кременя на зустріч учасників Клубу українського мовлення.
Щирим було наше здивування, коли під час свого виступу Уповноважений зазначив про Нікополь і про присутність на заході журналістів онлайн-видання Нікополь.City.
Тарас Кремінь
Потім нам надали слово. І ми розповіли, що з того часу, поки Нікополь не став мішенню для російської армії, у місцевій Дитячій бібліотеці теж функціонував Розмовний клуб української мови для дорослих. Але росіяни позбавили нікопольців можливості долучатися до української мови – спершу тероризуючи їх «Градами», потім – зруйнувавши будівлю Дитячої бібліотеки.
Потім ми додали про значення української мови для українців, про важливість повернення до власного коріння, яке сотнями років Російська імперія, а згодом і Радянський режим намагалися знищити.
Якщо вам випаде нагода розповісти іншим українцям про Нікополь, про його мешканців та життя в часи війни – розповідайте. Чи то на вулицях, чи то в книгарнях.
До речі, «Сяйво книги», єдина муніципальна книгарня столиці. Оговтавшись від пережитих бомбардувань Києва російською армією в лютому-березні, заклад відновив роботу. Тепер тут знову можна відчути смак життя, кави, почитати книжку, стати учасником книжкової презентації або Клубу українського мовлення.
Про те, як Розмовний клуб української мови розпочав свою роботу у Нікополі редакція всивітлювала тут.
Про руйнування внаслідок обстрілів будівлі Дитячої бібліотеки, де проводилися зустрічі, наші журналісти писали тут.
