Як ЄС підтримує Україну: від санкцій до військової та гуманітарної допомоги

ЄС підтримує Україну не лише на словах, але й на ділі. Вперше у своїй історії ЄС профінансує закупівлю та доставку зброї й іншого військового обладнання до країни, що не є його членом. Водночас ЄС посилює санкції проти Кремля й режиму Лукашенка в Білорусі.

У відповідь на вторгнення Росії в Україну лідери Європейського союзу рішуче засудили російську агресію та порушення норм міжнародного права. Вони вимагають негайного припинення військових дій, виведення збройних сил і військової техніки, поваги до територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України.

ЄС обіцяв ввести «масштабні санкції» проти Росії. Кого і як вони зачеплять

Вперше в історії ЄС вводить настільки масштабні санкції. Вони завдадуть важкого удару по російській економіці та по Кремлі.

ЄС узгодив п’ять пакетів санкцій разом зі своїми партнерами й союзниками: НАТО, G7, США, Великою Британією, Канадою, Норвегією, Південною Кореєю, Японією та Австралією.

Перший пакет було прийнято 23 лютого у відповідь на визнання Росією так званих «ДНР» та «ЛНР». Вже наступного дня, 24 лютого, було узгоджено другий пакет — через вторгнення Росії в Україну. Про ще жорсткіші обмеження ЄС оголосив 26 лютого, 28 лютого і 9 березня.

Фінансовий сектор

ЄС відключив сім російських банків від SWIFT — основної міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів. Це вже негативно впливає на економіку Росії, обмежує її доступ до світових фінансових ринків та ускладнює оплату за імпортовані товари й отримання платежів — за експортовані.

ЄС також заборонив здійснювати операції з Центральним банком Росії — ключовою фінансовою держустановою. Це паралізує мільярди валютних резервів Росії, що зберігаються за кордоном, і перекриває фінансування режиму Путіна: грошей на війну у нього буде набагато менше.

Санкції ЄС обмежили доступ Росії до найважливіших ринків капіталу: тепер російські державні структури не зможуть розміщувати акції на торгових майданчиках ЄС, європейські банки не прийматимуть депозити від громадян і резидентів Росії, Центральні депозитарії цінних паперів ЄС не вестимуть їхніх рахунків й не продаватимуть їм цінні папери в євро. Під санкції підпадають і криптоактиви.

Ці санкції націлені на 70% російських банків та ключових державних компаній, зокрема у сфері оборони. Вони підвищать вартість позик, спричинять інфляцію, поступово підірвуть промислову базу Росії, завадять приховуванню статків російської еліти в Європі.

Повітряний простір і транспорт

ЄС закриває свій повітряний простір для російських літаків, зокрема й приватних суден. Вони більше не зможуть приземлятися, злітати або транзитом перетинати територію ЄС.

Європейський союз також заборонив експорт товарів і технологій авіаційної й космічної промисловості, їхнє страхування й технічне обслуговування. Ці санкції будуть дуже ефективними, адже три чверті російського авіапарку було збудовано в ЄС, США та Канаді.

Енергетичний сектор

ЄС заборонив продаж, поставку, передачу та експорт до Росії певних товарів і технологій нафтопереробної промисловості, а також надання супутніх послуг.

Таким чином, ЄС вдарить по російському нафтовому сектору й унеможливить модернізацію цієї галузі.

Технології

ЄС ввів обмеження на експорт товарів і технологій подвійного призначення, а також тих продуктів, які можуть бути використані для посилення оборонної й безпекової сфер Росії, наприклад, напівпровідники або передові технології.

9 березня ЄС ввів додаткові обмеження на експорт технологій морської навігації та радіозв'язку, санкціонував фінансування Російського морського регістру судноплавства й запровадив положення про попередній обмін інформацією щодо експорту безпекового морського обладнання.

ЗМІ

ЄС призупинив мовлення «Sputnik» і «RT/Russia Today» («RT English», «RT UK», «RT Germany», «RT France» та «RT Spanish») на території держав-членів.

Ця заборона діятиме, допоки Росія не припинить агресію проти України й не перестане розповсюджувати дезінформацію та маніпулювати фактами задля дестабілізації ситуації в ЄС.

Індивідуальні санкції

ЄС ввів санкції проти 862 фізичних і 53 юридичних осіб: їхні активи було заморожено, як і заборонено надавати їм кошти. Крім цього, вони більше не зможуть в’їхати або транзитом перетнути територію ЄС.

До санкційного списку ввійшли президент і міністр закордонних справ Росії, члени Ради національної безпеки, які підтримали визнання так званих «ДНР» і «ЛНР», й усі депутати Держдуми, які ратифікували Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між Росією й сепаратистськими територіями.

Під санкції потрапили також олігархи та бізнесмени, залучені до нафтової, металургійної, аграрної, фармацевтичної, телекомунікаційної, цифрової, банківської й фінансової сфер, члени уряду та високопоставлені військові, а також дезінформатори, що поширюють антиукраїнські наративи і пропагують вторгнення в Україну.

Крім цього, дипломати, російські чиновники й бізнесмени більше не матимуть спрощеного візового режиму до ЄС. Це рішення не торкнеться звичайних громадян Росії.

ЄС також боротиметься із так званими «золотими паспортами», які дозволяють багатим росіянам набути європейського громадянства.

Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).

Які санкції ввели проти Білорусі за співучасть режиму Лукашенка у війні

Режим Лукашенка підтримує військову агресію Росії проти України: дозволяє зберігати зброю на території Білорусі, запускати з неї балістичні ракети, перевозити російських військових, важке озброєння, танки та військові транспортні засоби, вилітати військовим літакам до України й заправляти російську військову техніку.

У відповідь ЄС ввів санкції проти білорусів, які сприяють вторгненню в Україну, і обмежив торгівлю в низці ключових секторів.

Санкції було введено проти 42 білоруських військовослужбовців: ЄС заморозив їхні активи та заборонив в’їзд.

Європейська рада також ввела додаткові обмеження на торгівлю товарами, що використовуються для виробництва тютюнових виробів, палива, будматеріалів, добрив тощо. Було обмежено експорт товарів і технологій подвійного призначення, а також інших передових продуктів і супутніх послуг, які можуть сприяти військовому, технологічному, оборонному й безпековому розвитку Білорусі.

9 березня ЄС ухвалив рішення щодо відключення від SWIFT трьох білоруських банків – Білагропромбанк, банк «Дабрабут» та Банк розвитку Республіки Білорусь. ЄС заборонив проведення операцій із Центральним банком Білорусі, пов’язаних з управлінням резервами чи активами, а також держфінансування торгівлі з Білоруссю та інвестування в неї.

ЄС постачатиме Україні військову техніку: що це означає

За словами Верховного представника ЄС Жозепа Борреля, «впало ще одне табу» — вперше у своїй історії ЄС надасть летальну зброю третій країні.

На прохання України 27 лютого ЄС погодився мобілізувати Європейський фонд миру для фінансування поставок летального та іншого військового обладнання. Це допоможе Збройним Силам України захищати державну цілісність і суверенітет та оберігати мирне населення від військової агресії.

Загалом ЄС виділив 500 млн євро: 450 млн євро — на летальну зброю, 50 млн євро — на паливо й захисне спорядження.

Скільки ЄС надасть гуманітарної допомоги населенню

1 березня Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що ЄС також виділить 500 млн євро для пом’якшення гуманітарної кризи всередині країни й у сусідніх державах.

Крім цього, Європейська комісія надасть ще 90 млн євро на екстрену допомогу цивільним, які постраждали від війни. Ця гуманітарна підтримка забезпечить біженців їжею, водою, медичною допомогою, житлом і товарами першої необхідності.

Комісія допомагатиме й через Механізм цивільного захисту ЄС: надасть предмети першої медичної допомоги, аптечки, ліки, спальні мішки, електрогенератори, машини швидкої допомоги, намети, ковдри й польові кухні. 26 держав-членів ЄС вже зголосилися на поставку 8 млн речей першої необхідності.

Молдова також активувала Механізм підтримки українських біженців. Австрія, Франція та Нідерланди вже запропонували їй допомогу. 3 березня ЄС вирішив надати Молдові 15 млн євро негайної допомоги й додаткові 5 млн євро для підтримки цивільного захисту.

Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).

Як ЄС допомагає українським біженцям

За даними Агентства ООН у справах біженців, з України виїхало вже понад два мільйони осіб.

4 березня Рада Європейського Союзу ухвалила Директиву про тимчасовий захист, щоб забезпечити швидку й ефективну допомогу людям, які тікають від війни.

Згідно з Директивою українці, які рятуються від війни, отримають тимчасовий захист на території ЄС: зможуть проживати, вчитися, працювати й отримувати медичну допомогу.

Тимчасовий захист вже ввійшов у дію й застосовуватиметься до українських біженців протягом року. Захист може бути продовженим до трьох років, якщо ситуація в Україні не покращиться достатньо для того, щоб люди змогли повернутися додому.

Іноземці й особи без громадянства, які легально проживають в Україні та не можуть повернутися до своєї держави, а також члени їхніх сімей, отримають захист в ЄС. Усім іншим буде дозволено транзитом перетнути ЄС для повернення до власних країн.

Крім цього, ЄС спростить прикордонний контроль для біженців, забезпечить гнучкі умови в’їзду, доступ до рятувальних служб і гуманітарної допомоги, відкриє тимчасові пункти пропуску на кордоні та полегшить умови перевезення особистих речей і домашніх тварин.

ЄС запустив спеціальну сторінку для біженців з України. На ній зібрана повна інформація про їхні права в ЄС, практичні поради та види підтримки, яку можна отримати в європейських державах. Інформація для людей, які рятуються від війни в Україні.

Що робить ЄС, аби Україна не залишилася без енергії

24 лютого, в день вторгнення, Україна почала випробовувати режим ізоляції від Росії. Це стало першим кроком підготовки синхронізації держави з європейською енергомережею. Після нападу Росії Україна заявила, що не буде відновлювати зв’язок із мережею країни-агресора.

27 лютого Україна попросила ЄС екстрено під’єднати її до європейської мережі. Молдова приєдналася до цього прохання. 28 лютого Європейський Союз погодився синхронізувати Україну й Молдову зі своєю енергомережею.

ЄС також постачає газ до України через зворотній потік із Заходу на Схід. «Перші такі поставки з Угорщини відбулися цієї зими. Ми збільшили потік газу між Словаччиною та Україною і плануємо його розширити на наступні опалювальні сезони», — заявила єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон.

Єврокомісія склала перелік нагальних потреб України в енергетичному секторі: надання дизельного й реактивного палива, бензину та генераторів. Поставки вже заплановані з Литви, Польщі й Чехії та багато інших держав-членів пообіцяли свою допомогу.

Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу: як відреагував ЄС

28 лютого Україна офіційно підписала заявку на вступ до Європейського Союзу, 3 березня Грузія й Республіка Молдова послідували її прикладу.

Через тиждень, 7 березня, ЄС погодився розпочати розгляд заявок на вступ від трьох країн. Хоча цей крок є суто технічним, він запустив процес розгляду України, Грузії та Молдови як країн-кандидатів.

«Ніхто… не може сумніватися, що народ, який так відважно відстоює європейські цінності, належить до нашої європейської сім’ї, — сказала Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Європарламенті 1 березня. — Але попереду ще довгий шлях. Ми повинні завершити цю війну. І ми маємо поговорити про подальші кроки».

У Резолюції від 1 березня Європейський парламент ухвалив надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Ця процедура повинна відповідати статті 49 Договору про ЄС і ґрунтуватися на заслугах країни-кандидата.

Голова Європейської ради Шарль Мішель наголосив: «Від нас, європейців, залежить, чи впораємося ми з цим завданням. Ми розуміємо, що це складна тема, адже вона стосується розширення, і знаємо, що в Європейському союзі існують різні погляди щодо цього».

Він пояснив процедуру: «Європейська комісія надасть свій висновок, а далі над рішенням працюватиме Рада. Ми повинні будемо серйозно розглянути цей символічний, політичний, потужний і, на мій погляд, законний запит на членство».

Тим часом, Європейський парламент закликав ЄС продовжувати інтегрувати Україну в єдиний ринок відповідно до чинної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Із моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році Україна розпочала амбітну програму реформ, щоб прискорити економічне зростання та покращити рівень життя. За цей період ЄС і фінансові установи виділили понад 17 млрд євро грантів і позик для підтримки реформ.

Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).

Як ЄС підтримує Молдову в цій ситуації

ЄС висловив непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності Республіки Молдова.

«Молдова має право обирати свій зовнішньополітичний курс і ми впевнені, що ця країна належить до європейської сім’ї. Ми будемо продовжувати інтенсивну співпрацю на основі Угоди про асоціацію», — наголосив Верховний представник ЄС Жозеп Боррель під час візиту до Молдови 3 березня.

ЄС підкреслив свою солідарність із Молдовою, адже країна стикнулася з напливом біженців. За перший тиждень війни Молдова прийняла понад 100 тисяч українців, з них понад 20 тисяч дітей. ЄС виділить 15 млн євро на допомогу в подоланні кризи біженців і додаткові 5 млн євро на підтримку цивільного захисту.

Хорватія, Данія, Греція, Фінляндія та Швеція запропонували надати країні карети швидкої допомоги, намети, ковдри й польові кухні в рамках Механізму цивільного захисту ЄС. Це доповнить підтримку, запропоновану Австрією, Нідерландами і Францією. Крім цього, ЄС допоможе зміцнити кібербезпеку Молдови. Експерти вже прибули до Кишинева, щоб оцінити, якої підтримки потребує держава.

ЄС надасть медичне обладнання збройним силам Молдови і розгляне варіанти додаткової допомоги та матеріально-технічного забезпечення. Європейський Союз також погодився якнайшвидше підключити Молдову до своєї енергомережі.

ЄС підтримує Молдову в рамках Плану економічного відновлення на суму 600 млн євро, а також Економічного та інвестиційного плану, який передбачає залучення до 3,4 млрд євро.